Помер відомий волинський письменник Іван Чернецький
31-го січня відійшов у вічність волинський письменник Іван Чернецький.
Про це повідомляють Волинські новини.
“Тільки що надійшла невимовно сумна звістка. Не стало одного з провідних волинських письменників, людини світлої душі, іскрометного у слові і непоступливого в українстві Івана Чернецького. Поки що не можу зібратися з думками…
Близька і рідна душа – немало з нас так само скаже… Неповторний, незрадний, глибоко людяний… Ще скажемо, ще вимовимо те, що зараз несила. Тільки безмірний сум і відчуття тяжкої втрати”, – написала на своїй сторінці у фейсбук Ніна Горик.
Народився 23-го грудня 1935-го року в селі Злоєць на Холмщині. У 1942–1943-х роках родина Чернецьких зазнала гонінь від німецької окупаційної влади, а в лютому 1943-го від рук польських шовіністів загинув батько майбутнього письменника.
У 9-річному віці Іван Чернецький помандрував аж на Херсонщину, куди було переселено сім’ю. Там, у селі Біляївка, пішов до першого класу. 1946-го року на Східній Україні розпочався голод. Залишивши на Херсонщині могили діда Павла і бабці Олени, Чернецькі переїхали на Волинь. Спочатку мешкали у Воротневі, потім у Рованцях, що поблизу Луцька.
Середню освіту Іван Чернецький здобував у Луцькій школі №1, а вищу – на історико-філологічному факультеті Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки, де відвідував літературну студію.
По закінченні інституту поїхав за направленням у Старокозацький район на Одещині – працював вчителем історії та географії у селах Чистоводному та Підгірному.
Повернувся на Волинь, вчителював у селі Печихвости Горохівського району, викладав історію. У 1964-му році залишив педагогічну працю й перейшов на роботу у Волинський краєзнавчий музей.
Наступного року вдома у Івана Чернецького кадебісти влаштували обшук, вилучили з десяток віршів. А через декілька днів збори парторганізації управління культури за вірші «Заздрість», «До питання про культ», «Смерть персонального пенсіонера» одноголосно виключили його з партії.
Перші вірші Івана Чернецького були надруковані ще 1957-го року на сторінках газет, а потім у літературному альманасі «Волинь» та у колективній збірці «Яблуневий цвіт». Дебютував поет книжкою «Заручини» (1969), що побачила світ у видавництві «Каменяр». Загалом у його творчому доробку п’ятнадцять книжок поезії та прози, з них шість – для дітей.
Був членом Національної спілки письменників України з 1981-го року.
Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (2000).
Окремі твори перекладені російською, білоруською, польською мовами.
Пізніше Іван Чернецький працював у Луцькій міській раді, обирався депутатом міської ради першого демократичного скликання, брав участь у створенні обласної організації Товариства книголюбів, яку очолював 20 років.
