Розповіли про модну турбазу на Світязі 1939-го року
Розповіли про турбазу Світязя, яку планували збудувати у 1939-му році. На той час це був стильний і сучасний проект, задуманий відомим архітектором Станіславом Словіковським.
Практично всі 1930-ті на Волині в архітектурі – це панування модернізму, передових ідей дизайну, задуманих і натхненних високопрофесійними урбаністами та архітекторами. Втілювалися нові підходи до будівництва для роботи, житла і відпочинку. Одним із помітних зразків став задум турбази на Світязі у 1939 році, – передає «Хроніки Любарта».
Великі панорамні вікна, оглядова вежа для туристів, тераса з виглядом на озеро і стильний дизайн – тільки частина з проекту архітектора Станіслава Словіковського. Втім, він і сам добре описав свій проект. Нижче подаємо переклад опису його ж дітища, опублікованого на сторінках часопису Ziemia Wołyńska.
«Відкрита минулого року туристична станція на східному березі Світязя, найбільшого з групи любомльських озер, із двома будиночками для кемпінгу на 25 осіб стала матеріалом для подальших планів Волинського округу і Луцького відділу Польського краєзнавчого товариства. В результаті цього ще в поточному році має розпочатися спорудження будинку туристичної бази на ділянці, яку відступив для товариства віцепрезидент відділу Вітольд Мацєєвський.
База має великий туристичний потенціал, бо розташована неподалік спортивного осередку, який дає можливість влітку плавати під вітрилами, займатися веслування, греблею, а взимку – вітрильним спортом на буєрах. З огляду на роль, яку має виконувати нова база і на те, що розрахована вона на довше перебування туристів, відповідними є характер розпланування і сама архітектура будівлі.
Доїзд до проектованої бази відбуватиметься ґрунтовою дорогою довжиною приблизно 2 км від Шацька, яка лежить на дорозі Любомль-Влодава. Земельна ділянка, призначена під будівництво, заросла молодим сосновим лісом, має площу 4000 квадратних метрів. З півночі до неї підходить дорога для доїзду, з західної сторони ділянка межує з озером, зі сходу і півдня – територія під забудову.
Будинок заплановано розташувати вздовж дороги зі збереженням зеленої смуги на лінії майбутньої забудови, головним фасадом до озера, зберігаючи якнайкраще освітлення всієї споруди (орієнтованої на так звану 11 годину). Ділянка поділена будинком на 2 частини, із яких тильна є більшою і призначена на господарське подвір’я (помешкання сторожа, гараж, дровітня), або на спортивні секції: бейсбол, баскетбол, теніс.
Будинок запроектовано як частково одноповерховий із місцевого матеріалу – дерева, на бетонному фунтадемнті (пісок і вода місцеві). Зовні оздоблений горизонтальною шалівкою, всередині отинькований за винятком їдальні з деревом і оглядовим балконом. Дахи плоскі, покриті бітумом.
Через передсіння, яке ізолює приміщення від холоду, крізь головний вхід зі сторони озера входимо до невеликого холу, звідки маємо прохід до канцелярії для залагодження формальностей перебування та інформації, направо – до спалень, розташованих вздовж коридору на першому і другому поверхах. Через сходову клітку, яка розташована ліворуч, вийдемо на другий поверх, розташований прямо над їдальнею. У холі також розташовані закрита телефонна кабінка і темна фотолабораторія під сходами нагору. Вікна спальних кімнат виходять на південний схід. Сонце будить туристів, розігріваючи кімнату ще зі сходу, і є для них першою денною радістю.
База запроектована на 30 осіб з можливістю розширення ліжок. Вони стануть двоповерховими, а площа, зайнята ліжками не зміниться.
Одномісних кімнат – 4, ліжкомісць – 4, без можливості двоповерхових ліжок.
Двомісних кімнат – 1, ліжкомісць – 2, з можливістю розширення до 4.
Тримісних кімнат – 1, ліжкомісць – 3, з можливістю розширення до 6.
Чотиримісних кімнат – 4, ліжкомісць – 16, з можливістю розширення до 32.
Кімнат п’ятимісних – 1, ліжкомісць – 5, з можливістю розширення до 10.
Разом кімнат – 11, ліжкомісць – 30, з можливістю розширення до 52.
На першому поверсі три кімнати розташовані на західній стороні для любителів милуватися виглядом озера. Коридор спальної частини завершується чоловічою та жіночою вбиральнею.
З тераси, яка прилягає до спальної частини, можна оглядати широку панораму озера з розташованим посеред нього островом, спостерігати різні стани озера, сходи і заходи сонця. Критий коридор, освітлений довгою стрічкою вікон, дає таку ж можливість за негоди.
Їдальня із відкритою літньою терасою дає також розлогий вигляд завдяки великим вікнам. Кухонний креденс слугує перегородкою від запахів кухні і запроектований так, що видача їжі може відбуватися в їдальню чи на терасу так, щоб не було потреби нести страви через усю їдальню. Її засклена стіна від сторони канцелярії буде мати віконечко для продажу газет, туристичних видань і подібного. Обідня зона з’єднується з господарською частиною, яка виходить на північ і складається з кухні, комори, складу посуду, підвалу. Поруч кімната шефкухаря, ізольована від туристичних спалень, орієнтована на південний схід. Господарська частина має окремий службовий вхід.
Для любителів оглядати місцевість з мапою в руках є вихід зі сходів на оглядову вежу, яка вночі освітлюється і слугує маяком для тих, які займаються вітрильним спортом.
Опалення приміщення відбувається печами. Викопана криниця з помпою постачає будинок водою. Влаштована каналізація зі збірником нечистот. Кубатура будинку становить 1733 кубічних метрів.
Вартість будівництва без влаштування водогінно-каналізаційної системи і без електрики становить приблизно 30 000 злотих.
Проект будинку виконав інженер-архітектор Станіслав Словіковський.”
