Шокуючий звіт ООН: мільйон видів тварин та рослин на межі вимирання через людей

Одному мільйону видів тварин і рослин зараз загрожує вимирання. На суші, в морях, у небі, руйнівний вплив людини на природу ясно видно в переконливих звітах ООН.

Природні зони скрізь зменшуються зі швидкістю, яку ніколи раніше не бачили, і наша потреба у їжі та енергії є головною причиною, – пише BBC.

Ці тенденції можна змінити, йдеться в дослідженні, але це потребуватиме “трансформативних змін” в кожному аспекті взаємодії людини з природою.

Три роки роботи вилились у 1800 сторінок й 15 тисяч посилань глобальної оцінки стану природи від Міжурядової науково-політичної платформи з питань біорізноманіття та екосистем.

Короткий, 40-сторінковий “висновок для політиків”, опублікований сьогодні, є, мабуть, найпотужнішим свідченням того, як люди загрожують своєму єдиному дому.

У документі йдеться про те, що хоча Земля завжди страждала від дій людини, проте за останні 50 років ці подряпини стали глибокими рубцями.

З 1970 року населення світу подвоїлося, глобальна економіка зросла в чотири рази, а міжнародна торгівля збільшилася в 10 разів.

Аби прогодувати, одягнути й дати енергію цьому світу, що постійно зростає, ліси вирубують неймовірними темпами, особливо в тропічних районах.

У період між 1980 і 2000 роками 100 мільйонів гектарів тропічних лісів знищили, головним чином для пасовищ великої рогатої худоби в Південній Америці й плантацій пальмової олії в Південно-Східній Азії.

Ще гіршою ніж із лісами є ситуація із водно-болотними угіддями. На 2000 рік збереглося лише 13% тих територій, що були у 1700 році.

Наші міста швидко розширилися, з 1992 року площа міст подвоїлась.

Уся ця людська діяльність вбиває види у більшій кількості, ніж будь-коли раніше.

Згідно з глобальною оцінкою, в середньому близько 25% тварин і рослин знаходяться під загрозою.

Глобальні тенденції в популяціях комах невідомі, але стрімке зменшення їхньої кількості в деяких районах також добре задокументоване.

Все це свідчить про те, що близько мільйону видів загрожує вимирання протягом кількох десятиліть, темп знищення у десятки й сотні разів вищий за середні показники останніх десяти мільйонів років.

“Ми задокументували дійсно безпрецедентне зниження біорізноманіття та природи, це значно відрізняється від усього, що ми бачили за історію людства з точки зору темпів зниження і масштабу загрози”, – сказав доктор Кейт Брауман з Університету Міннесоти, який координував підготовку звіту.

“Коли ми поглянули на все це у комплексі, я був просто вражений, коли побачив, наскільки швидко знижується біорізноманіття і від величини того внеску, який природа дає людям”.

Дослідження демонструє, що ґрунти деградують, як ніколи раніше. Це знизило продуктивність 23% суші на планеті.

Наші невгамовні апетити продукують гори відходів.

Рівень забруднення пластиком зріс у десять разів із 1980 року.

Щороку ми скидаємо 300-400 мільйонів тонн важких металів, розчинників, токсичних матеріалів та інших відходів у води планети.

Що стало причиною кризи?

Автори доповіді стверджують, що існує ряд прямих причин, з яких первинним є зміна землекористування.

Це, по суті, означає заміну пасовищ інтенсивним вирощуванням сільськогосподарських культур, або заміну древніх лісів лісовими насадженнями, або ж розчищення лісів для вирощування культур. Це відбувається в багатьох частинах світу, особливо в тропіках.

Починаючи з 1980 року, більш ніж половина приросту сільського господарства відбувалася коштом знищення лісів.

Схожа історія й на морі.

Лише 3% світових океанів вважалися вільними від людського впливу на 2014 рік.

На 2015 рік 33% рибних запасів людство отримувало з невідновлюваних джерел.

Кількість живих коралів у рифах скоротилася вдвічі за останні 150 років.

Погіршує ситуацію подальше зростання потреб населення світу у харчах і, зокрема, нашого усе більшого апетиту до м’яса і риби.

“Землекористування зараз є основним фактором колапсу біорізноманіття, причому 70% сільського господарства пов’язане з виробництвом м’яса”, – сказав Ян Ларан з IDDRI, французького інституту досліджень політики.

“Пора переглянути частку промислово вирощеного м’яса і молочних продуктів у нашій дієті”.

Іншими ключовими факторами є полювання та безпосередня експлуатація тварин, зміна клімату, забруднення та інвазивні види.

У звіті встановлено, що багато з цих факторів працюють разом, аби погіршити ситуацію.

Зменшення у цифрах

Ризик вимирання видів: Близько 25% видів вже загрожує вимирання у більшості досліджених груп тварин і рослин.

Природні екосистеми: кількість природних екосистем у світі знизилася в середньому на 47% у порівнянні з попередніми оцінками.

Біомаса та різноманіття видів: глобальна біомаса диких ссавців знизилася на 82%. Показники чисельності хребетних швидко знижувалися з 1970 року.

Важливість природи для корінного населення: 72% показників, розроблених місцевими громадами, свідчать про постійне погіршення важливих для них елементів природи.

Що на нас чекає у майбутньому?

Все залежить від того, що ми зробимо.

Автори розглянули низку сценаріїв майбутнього, включаючи продовження сьогоднішніх процесів, але також вивчали варіанти, які базувалися на відповідальнішому використанні ресурсів.

Майже у всіх випадках негативні тенденції для природи триватимуть до 2050 року і далі.

Єдині варіанти майбутнього, які не призводять до екологічної катастрофи, включали те, що вчені називають “трансформативними змінами”.

Що ж насправді передбачає трансформативна зміна?

Дослідження не каже урядам, що робити, але дає певні поради.

Глобальна ідея — відвернути світ від “обмеженої парадигми економічного зростання”.

Вони пропонують відійти від ВВП як ключового показника економічного багатства, а замість цього прийняти більш цілісні підходи, які охоплюють якість життя та довгострокові наслідки.

Вони стверджують, що наше традиційне поняття “хорошої якості життя” передбачало збільшення споживання на кожному рівні. Це має змінитися.

Аналогічно, необхідно змінити фінансові стимули, які завдають шкоди біорізноманіттю.

“Головне, уряди повинні припинити руйнівне субсидування, у тому числі використання викопного палива, промислового рибальства і сільського господарства”, – вважає директор Міжнародного інституту навколишнього середовища та розвитку Ендрю Нортон.

“Це призводить до прискорення пограбування суші й океану коштом чистого, здорового і різноманітного природного середовища, від якого залежать зараз і залежатимуть у майбутньому мільярди жінок, дітей і чоловіків”.

Площі землі й моря, що перебувають під охороною, повинні швидко зростати і спостерігачі кажуть, що охоронювані зони мають сягнути третини наших земель.

“Ми повинні зберегти половину планети до 2050 року з проміжною ціллю у 30% до 2030 року”, – сказав Джонатан Бейлі з Національного географічного товариства.

“Тоді ми повинні відновити природу і просувати інновації. Тільки тоді ми залишимо майбутнім поколінням здорову і самодостатню планету”.

Це гірше, ніж зміна клімату?

Зміна клімату є дуже важливим фактором, що призводить до руйнування усього світу.

Викиди парникових газів збільшилися вдвічі з 1980 року, і в результаті температура зросла на 0,7 градуса C. Це має великий вплив на деякі види, обмежуючи їхні зони проживання і роблячи вимирання більш вірогідним.

Глобальне дослідження показує, що якщо температура підвищиться на 2 градуси С, то 5% видів ризикують зникнути, при зростанні ж на 4,3 градуса С ця цифра зросте вже до 16%.

“З пріоритетного переліку безпосередніх причин скорочення біорізноманіття, зміна клімату є лише номером три”, – сказав професор Джон Спайсер з Плімутського університету.

“Зміни клімату, безумовно, одна з найбільших загроз, з якими людство матиме справу в найближчому майбутньому, — що ж це говорить нам про перший і другий номери, про зміни у використанні землі/моря і про безпосередню експлуатацію?”

Автори доповіді сподіваються, що їхня оцінка стане настільки ж критично важливою для аргументації при обговоренні питання втрати біорізноманіття, як доповідь Міжурядової групи експертів з питань змін клімату щодо потепління на 1,5 градуса C зробила для дебатів щодо зміни клімату.

Що я можу зробити?

Ідея трансформаційних дій не обмежується лише урядами або місцевими органами влади. Кожна особа може також зробити свій внесок.

“Ми знаємо, що те, як люди харчуються сьогодні, часто нездорове для них і для планети”, – сказала доктор Кейт Брауман, один з авторів доповіді.

“Ми можемо стати здоровішими як люди, перейшовши на більш різноманітну дієту, з більшою кількістю овочів, і так зможемо також зробити планету здоровішою, вирощуючи цю їжу більш відповідальними способами”.

Крім способу споживання та стилю життя, автори вважають, що люди можуть змінити політику.

“Можливо, для суспільства важливіше інвестувати більше у відновлювані джерела енергії, ніж вугілля”, – каже доктор Рінку Рой Чоудхурі з Університету Кларка в місті Вустер, штат Массачусетс.

“Як це зробити? Через індивідуальну поведінку та через кабінку для голосування”.

“Замість того, аби зберігати енергію, просто вимикаючи світло, можна досягти значних результатів через політичні дії”.

Метт Макграт