Показали неймовірні фото Волині початку ХХ століття
Пропонуємо вашій увазі добірку ретросвітлин, на яких складно розпізнати Волинь і Полісся початку ХХ ст.
Фото опубліковано на gazeta.ua,повідомляє Конкурент.
Це копиці сіна на підмоклому лузі в околицях озера Люб’язь під Любешовом. У середині 30-х років минулого століття це був звичний поліський сюжет. Фото: Роман ПАВЛЮК
Це одна з найбільших втрачених неоготичних споруд в Україні. Грандіозний костел св. Станіслава був побудований у Ковелі у 1922-38 роках, одночасно він міг вмістити 8 тисяч парафіян, а його головна вежа сягала 72 метри у висоту. Такий собі Нотр-Дам на Турії. Храм був пошкоджений під час війни, а у 1945 році повністю розібраний. Фото: Роман ПАВЛЮК
Це кав’ярня у Ковелі в 1916 році Фото: Роман ПАВЛЮК
Колишнє найбільше на Волині родовище базальту у Яновій Долині. Сьогодні тут і надалі видобувають базальт, але більшість цих стовпів вже знаходиться на дні затопленого кар’єру. Фото: Роман ПАВЛЮК
Невелика вишукана вілла колись стояла на околиці поліського села Велика Глуша. Цю романтичну резиденцію у стилі класицизму побудував у середині XIX ст. Едвард Красіцький. Вона зникла після ІІ світової війни, коли була повністю розібрана місцевими селянами. Фото: Роман ПАВЛЮК
Ці пальми височіли перед одним із павільйонів Волинських Торгів, які традиційно відбувалися у Рівному у другій половині 1930-х років. Місцем проведення цієї найбільшої волинської виставки був фільварок князів Любомирських на Гірці, де тепер знаходиться парк ім. Тараса Шевченка. Фото: Роман ПАВЛЮК
Такий вид до ІІ світової війни відкривався з Соколиної гори під Кременцем на мальовничий силует Гострої гори і ангари Волинської планерної школи, створеної у 1933 році. Фото: Роман ПАВЛЮК
Це православна церква св. Параскеви у неіснуючій сьогодні Церківці на Ковельщині. Храм, зведений наприкінці XVIII ст., щасливо уникнув масової російської синодальної перебудови і зберіг риси західноєвропейської архітектури до часу повного знищення і виселення села після ІІ світової війни під час розширення території Повурського авіаційного полігону. Фото: Роман ПАВЛЮК
