Благодійник зі Швейцарії, який пішки прямує до Індії, завітав на Волинь

Швейцарець Томас Періссінотто подорожує від своєї країни до Індії. Але не літаком, не автомобілем і навіть не велосипедом. Томас іде на власних двох, і 27 березня він прямував через Волинь.

Україна стала для нього вже десятою країною на його шляху, загальна відстань якого 21 тисяча кілометрів. Томас не прагне слави через свою подорож, він іде заради того, щоб допомогти дітям, – пишуть Волинські новини.

Журналістам вдалося знайти контакти швейцарського мандрівника та домовитися про зустріч. Швейцарець повідомив, що сьогодні вже дістався до села Звірів, тож саме там ми його і зустріли: в’їхавши автомобілем у населений пункт, ми стали оглядатися, шукаючи чоловіка, і побачили його майже в кінці Звірова.

Він ішов з великим дорожнім рюкзаком, в окулярах, а також з палицями для скандинавської ходьби. На рюкзаку напис: «One step, one smile. A walk for the children».

Побачивши фотоапарат, швейцарець одразу ж зрозумів, хто ми. «Hello! I’m Thomas», – привітався усміхнений привітний чоловік. Відразу ж зазначимо, що мовний бар’єр не став перепоною – Томас розумів запитання на нашій ламаній англійській.

Він розповів, що розпочав свою подорож з рідної країни – Швейцарії, і за три роки хоче пройти 21 тисячу кілометрів до Індії, а потім дістатися до Шрі-Ланки. Його подорож відбувається в рамках кампанії «One step, ones mile» – це швейцарська благодійна організація, яка допомагає гуманітарним проектам та ціллю якої є збір коштів для хворих діток.

Особливістю акції є те, що рух Томаса можна відслідковувати майже в режимі реального часу: один раз в декілька годин його місце знаходження з’являється на карті.

«В Україні я лише декілька днів, це просто неймовірна країна. Люди тут дуже щирі та відкриті, всі пропонують допомогу, запрошують в гості. Навіть якщо люди не знають англійської мови, то намагаються зі мною порозумітися та запропонувати свою допомогу. Хтось запрошує на вечерю, хтось допомагає з ночівлею. Тобто, дізнавшись про мету акції, мені всіляко намагаються допомогти», – поділився враженнями Томас.

З його слів, в Україні поки не виникало проблем, адже українці завжди готові прийти на допомогу. Зокрема, перетинаючи кордон, на якому немає пішохідного переходу, йому відразу запропонував допомогу один з водіїв, тож він перетнув кордон без жодних проблем.

Томас розповів, що несе з собою всі необхідні речі, а ночує здебільшого в палатці, однак при крайній необхідності зупиняється в готелі.

«В багатьох випадках я ночую в людей, які мене просто запрошують. Я надаю перевагу кауч-сьорфінгу, тобто ночівлі в місцевих жителів, оскільки для мене це можливість поговорити з людьми та дізнатися більше про країну. Україна – десята країна на моєму шляху зі Швейцарії», – поділився мандрівник.

Щодо особливих умов, то він каже що не потребує їх: «Місце для ночівлі – це просто місце, де можна провести ніч. Я можу спокійно переночувати на вулиці, але якщо є можливість поспілкуватися з людьми, то я завжди надам перевагу цьому».

Поговоривши про подорож Томаса, ми зробили кілька світлин, але й тут чоловік не акцентував увагу на собі, а попросив сфотографувати саме девіз на спині, з яким він іде до Індії. Тож, зробивши селфі з журналістами, Томас попрямував далі, а ми побажали йому удачі: «Good luck, Thomas!».