Страх зник після молитви, – волинянин про своє перебування в полоні
Волинянин Федун Андрій – боєць 51-ої бригади, потрапив у полон до терористів, чудом звільнився і зараз перебуває на лікуванні в шпиталі.
Чоловік родом із Шацького району, воював у мінометній батареї 51-ої бригади, – повідомляє прес-служба Ковельського центру допомоги 51-ій бригаді в мережі Facebook.
День перший.
День Незалежності. 24.08.2014.
Біля Дзеркального. Десь після 12.00 почався мінометній обстріл, крили “гради” понад 5 годин. Розгромили склад РАО , страшні вибухи. Знищено майже всю техніку. На двох уцілілих машинах з цього пекла виїхали 10 чоловік (разом з 2 командирами). Андрій разом з 5 товаришами, які вижили, пішки почали вибиратися до своїх.
Другий день.
Знову мінометний обстріл росіян. 5 мінометників почали оточувати танки, БМП. Бійці відстрілювалися, доки були патрони. Прорвалися живими до села.
Третій день.
Місцеві жителі вивели їх із зони оточення на 1,5 км . Залишили в зеленці, показали напрямок до своїх
День четвертий.
Не вибралися . Ворог укріпився по кругу. Знову кільце. Воду пили з болота. З їжі капуста, помідори вже 4 доби.
День п’ятий
Дісталися знову до села.
Місцеві перевдягнули, намагалися вивезти, але не змогли.
331 російська ДШБ (Кострома) чітко заявила, що якщо не здадуться “УКРОПИ” – всіх положать!
Шостий день
Останній день на волі.
Солдати разом з місцевими прийняли рішення зберегти життя- здатися росіянам.
Андрій Федун та його товариші пройшли три полони- російський, чеченський та ополченський.
Їм відбили , зламали ребра. Двічі розстрілювали. Відрізали вуха, пальці – хлопці не зламався. Фотографувалися з ним напівживими, з українським прапором на плечах,- наставляючи зброю та ножі.
Андрій каже, що страх зник після молитви, ще перед першим розстрілом в росіян.
Тортури припинилися лише після того, як дивом його ледь живого віддали в Сніжному в табір полонених. Це вже був вересень, дали подзвонити дружині.
В камері з ним було 8 чоловік. Вилікував його полонений хірург з Рівного.