Виявлено новий вид людиноподібних мавп
Міжнародна група вчених виявила на острові Суматра новий вид орангутанів Pongo tapanuliensis. Раніше біологи вважали, що тут живе один вид орангутанів – Pongo abelii. Але тепер виявилося, що в центрі острова мешкає невелика популяція мавп, які анатомічно і генетично відрізняються від суматранських Pongo abelii і калімантанських Pongo pygmaeus.
Дослідження опубліковане в Current Biology, коротко про нього повідомляється в прес-релізі Цюріхського університету, передає N+1.
На сьогоднішній день до великих людиноподібних мавп відносять шість видів – звичайного шимпанзе і бонобо, західних і східних горил, і суматранського і калімантанського орангутанів. Імовірно предки орангутанів відділилися від африканської лінії 19,3-15,7 млн років тому і мігрували в Азію, а багато пізніше на острови Суматру і Калімантан.
Суматранські орангутанги (Pongo abelii) мешкають на півночі острова, але ще в 30-ті роки минулого століття з’являлися повідомлення про орангутанів, яких бачили на північному заході острова, в районі озера Тоба. У 1997 році існування ізольованої популяції мавп, що живуть на південь від ареалу P. Abelii. У 2013 році в руки вчених потрапив скелет орангутана з цієї популяції і вони виявили анатомічні відмінності від суматранських і калімантанських орангутанів.
У новій роботі біологи і антропологи дослідили черепи 33 самців Pongo tapanuliensis, які зберігалися в різних наукових організаціях. Вчені виявили особливості будови черепа і зубів, що відрізняють «південних» суматранських орангутанів від інших видів. Серед іншого, виявилося, що черепи менші за розмірами, ніж в інших орангутанів того ж віку. Дослідники порівняли і зовнішній вигляд мавп. З’ясувалося, що P. tapanuliensis відрізняються від суматранських P. Abelii кудрявою шерстю; у самців є помітні вуса, а у самок – бороди.
Також вчені досліджували мітохондріальний геном і послідовність Y-хромосоми 37 особин P. tapanuliensis і, щоб простежити еволюцію орангутанів, побудували філіпченкове дерево. На основі результатів аналізу автори статті припустили, що орангутанги з материкової Азії потрапили на північний захід Суматри, в район озера Тоба. P. tapanuliensis стали прямими нащадками популяції, яка колонізувала Суматру, Калімантан і острів Яву. Потім, близько 3,4 млн років тому суматранські орангутанги P. Abelii, що живуть на півночі острова, і P. tapanuliensis розділилися. Однак обмін генами між двома видами тривав ще 10-20 тисяч років тому, поки їхні ареали не розділилися. Калімантанська і суматранська лінії розділилися набагато пізніше, близько 700 тисяч років тому.
Зараз, за оцінками дослідників, популяція P. tapanuliensis налічує близько 800 особин і мешкає на території близько тисячі квадратних кілометрів. Тому відразу ж після опису виду тапанулійські орангутани стали одним з найбільш вразливих видів людиноподібних мавп. Якщо через полювання та знищення середовища проживання на рік буде гинути близько восьми особин, новий вид приречений на вимирання.
