За оренду парапету на автостанції Володимира-Волинського, підприємець сплачував кошти двом різним установам, яким він не належить

До журналістів інтернет-видання “БУГ” звернувся місцевий підприємець Андрій Дячук з проханням надати розголосу ситуації. Суть проблеми підприємець коротко пояснив, що 5-ть років за оренду однієї і тієї ж загорожі платив двом різним юридичним особам, котрі зазначали, що це ніби то їхнє майно. 

Андрій Дячук підприємницькою діяльністю вирішив зайнятись в 2011 році та встановити на парапеті, що біля автостанції, рекламні щити. Дозвіл отримав на розміщення зовнішньої реклами: із всіма необхідними інстанціями погодив і уклав договір оренди цього парапету з відділом майнових та земельних ресурсів міськвиконкому.

Під час встановлення рекламних щитів, до підприємця підійшов директор автостанції Лах і сказав, що це його власність і треба укласти договір з ним. Запросив Андрія Дячука до свого кабінету, де знаходився, якийсь невідомий чоловік. Невідомий представився прокурором і погрожував Андрію кримінальною справою, якщо той не підпише договір з Лахом на оренду. Підприємець, не вникаючи в юридичні нюанси підписав договір. Відразу після цього пішов до мера Саганюка і розповів про цю проблему.

Після розмови міського голови і підприємця, мер викликав секретаря міськради Олега Свідерського та наказав розібратись. Свідерський в свою чергу Андрію сказав – “ти там трохи поплати, а потім ми порішаєм”.

“Орієнтовно у вересні 2016, я взнав про цю проблему і порадив Андрію звернутись до професіоналів, котрі розбираються в господарському процесі. Це моя подруга з Києва Тетяна Романчук. Вона з колегою і написала судовий позов. Позов грунтувався на відповідях на наші запити, в яких ПрАТ “ВОПАС” зазначали, що парапет у їхній власності, а виконком не зміг пояснити хто є власником і балансоутримувачем цього парапету і огорожі. Тому виконком зробили відповідачем, а “ВОПАС” – третьою стороною. В Господарському суді Волинської області представником Андрія був вже я, за його проханням. Наші вимоги ґрунтувались на тому, що Виконком не мав права укладати договір оренди, бо це майно не перебуває в його власності, а тому ми вимагали визнати цей договір недійсним та стягнути сплачені Дячуком кошти за користування неналежним їм майном.

Але в судовому процесі виявилось, що ВОПАС в своїй відповіді нам збрехав і, ні вони, ні виконком не змогли підтвердити те, що даний предмет договору перебуває у їхній власності. ВОПАС ссилався на те, що земля в їхньому користуванні, а виконком, що земля у їхній власності, але згідно Земельного кодексу України право власності на землю не утворює право власності на розміщені на ній об’єкти нерухомого майна. Нерухоме майно повинно мати інвентарний номер і лише його власник має право здавати його в оренду. Власника в суді так і не було встановлено,” – зазначив Тарас Сватко.

Як повідомили чоловіки, суддя Пахолюк щоразу займала сторону виконкому, але вдавалось її переконувати і вона вимагала підтвердження права власності на це майно, як у ВОПАСу, так і у виконкому. Крім того, оскільки такі докази не були надані, то суддя припустила, що дане майно є безгосподарським і не належить нікому. Також суддя заявляла, що вбачає ознаки кримінального правопорушення, проте подальших дій з цього приводу здійснено не було.

Укладений договір з виконкомом, зі слів юриста Сватка, містить ознаки службового підроблення, адже на ньому проставлено печатку юридичної особи, яка не є стороною в договорі та не має відношення до структури виконавчих органів міської ради. На завершальному судовому засіданні змінився представник виконкому із звичайного юриста на керівника юридичного відділу. Суддя Пахолюк, не дочекавшись відповіді з Держгеокадастру стосовно запитуваної судом інформації та не з’ясувавши власника майна, що становить предмет договору (а саме огорожі навколо автостанції) винесла рішення відмовити в задоволенні позовних вимог Дячука.

Чоловіки вважають таке рішення суду неправомірним, ними було написано апеляційну скаргу до Рівненського апеляційного господарського суду. Наразі чекаєють повідомлення про призначення справи до розгляду.