Володимирська розруха. Старе сміття супроводжує Свято

Старожили кажуть, що давно вже Володимир не підходив до Свята Пасхи у такому занедбаному стані. Здається, час зупинився. Або стомився працювати на нас і відтепер буде працювати проти. Проти нашої байдужості і бездіяльності.

На перший погляд, нічого особливого та трагічного не відбувається. Ті самі роздовбані дороги, вічне перекладання «костки» на Ковельській, сварки навколо чергових кадрових призначень, перевірки та ревізії обласного керівництва, контрабандистські саги та  дрібна злочинність.

Та, очевидно, що верхівка міста на чолі з Головою втомилися боротися за краще майбутнє. Наш Мер має авторитет, але не має ні сил, ні бажання якісно міняти обличчя Володимира. Він може віднайти відповідь на будь-яке питання журналістів, політичних опонентів або контролюючих органів. Але він вже не може дати адекватну дієву відповідь очікуванням міської громади.

Можливо, це й нормальна ситуація для країни, в якій прем’єр Гройсман заявляє, що він підзвітний лише Богові. Гарне прикриття для будь-яких дій. Тим більше, за умови відсутності оперативного зв’язку з надзвичайно впливовим «патроном» керівника нашого уряду. Але ж нашим співвітчизникам від того не легше?

Слід визнати, що місто, попри всі старання небайдужих, деградує і втрачає перспективу! «Пофарбовані» воронячим послідом лавки в центральному парку є лише символом сьогоднішнього стану речей. І не птахи у ньому винні…

Володимирська громада намагається бути активною. Усім відомі обличчя її лідерів. Але активність у Facebook надто повільно перетворюється у повсякденну реальність. Особливо, проходячи через фільтр особистого піару.

Маленькі корисні справи заслуговують подяки. Насамперед, від дітлахів, котрі отримують чи не найбільше уваги волонтерів та меценатів. Проте, гарні гойдалки не допоможуть дітям згодом безболісно увійти в доросле життя, де пануватиме безробіття і розруха.

В сьогоднішній Україні марна справа тримати носа по вітру політичної кон’юнктури. Наша міська влада демонструє чудову оперативність в оцінці подій загальнодержавного масштабу. І не може дійти згоди у вирішенні принципових питань розвитку міста. У будь-яких питаннях постійно виникає конфлікт інтересів – земельних, майнових, фінансових.

Політична «молодь» дуже швидко навчилася гратися в політику і прикривати політичними обгортками власні шкурні інтереси.

Чи сприятимуть злагодженій роботі на благо володимирської громади перевибори місцевої влади?

По-перше, спочатку треба їх хоча б призначити.

По-друге, треба запобігти «спадковості» передачі влади. В сучасних умовах надбаний досвід керування міським організмом не можна приватизувати. Час вимагає інших підходів. І колишні керманичі мали б допомагати новій команді порадами, а не вказівками.

Ну, і, по-третє, потенційні переможці повинні були б втілювати в життя план розвитку міста, а не лише власної родини та бізнес-партнерів. Такі люди у Володимирі є і вони здатні об’єднатися в ефективну команду!

З такими думками наближаємося до Свята Пасхи, яке, будемо вірити, подарує нам нову надію на воскресіння Княжого Міста!