<
Інші розділи

Ретро-світлини бавовнопрядильної фабрики у Нововолинську

Цей запис опубліковано більш як рік тому
14:13 | 15.03.2017 / Нововолинськ / /
Перегляди
10
/ коментарів 10

Фотографії бавовнопрядильної фабрики, яка діяла раніше у Нововолинську розмістив на своїй сторінці у Facebook  Аркадій Естрін.

На світлинах зафіксовані моменти з повсякденного життя прядильниць, техніка, за якою вони працювали.

Пропонуємо читачам інтернет-видання “БУГ” переглянути ретро-світлини:




коментарів: 10
  1. Да є що порівняти, люди працювали, країна розвивалася без всяких подачок, на обличчях дівчат не видно тієї розгубленості яку можна побачити сьогодні, коли розвалили все що можливо і морочать людям голову тим що йдемо в європу.

  2. але ж кляті комуняки так гнобили, так гнобили… Якщо самі не пам’ятаєте, то запитайте у Олександра, як над ним знущалися ! Йому НЕ ДОЗВОЛЯЛИ НОСИТИ ДОВГЕ ВОЛОССЯ !!! Ви таке можете уявити собі ? Та й Анатоль мабудь може розповісти багато чого, не даремно він так ненавидить ссср…

    • От за що я не люблю таких людей,як ти-перекрутиш і совісті як не було! З такими навіть розмовляти не хочеться.

      • Ну ви, пан Олександр, просто розкажить, як вас гнобили, хай йому буде соромно..

        • Для тугодумів повторюю-ніколи не писав,що мене хтось гнобив в комуністичні часи,але можу розповісти,що директор школи №4 в кінці 60-х власноручно вистригав хрести на головах учнів.Ви не проти таких методів виховання своїх дітей?

          • брехня. Я в той час вчився, так шо не треба…

          • один неадекват тих часів переважуе наркоманію, злочинність зубожиння сьогоднішнього дня ? дивно…

    • Тут знову прозвучало моє ім’я. Ви думаєте, я буду хвалити СССР? Це була найстрашніша мафія та кругова порука на основі КПСС, якої не було ніколи до того, і не буде більше ніколи повіки-вічні. Вочевидь, мій тридцятисрібниковий, штатний “пастух” – “гість” був лектором міськкому КПУ, головою ячейки чи парторгом на БПФ. Або уповноваженим по зябі, збору урожаю, оранці, посівній, розповсюдженню лотерей позики, бригадиром рільничої бригади, стукачем ЧК-КГБ-НКВД чи якимось іншим трутнем, що спровокували три голодомори і репресії в Україні. У нього явна ностальгія за партквитком та дармоїдством і щорічними, гагантськими закупівлями зернових у Канаді та США, коли СССР не міг нагодувати своє населення. І на основі розпаду Союзу, у нього розвинувся ряд психоемоційних та невиліковних фобій. :)))

      • Що ти бачиш ?
        -Кругом лайно і помийки – сказала муха
        – Кругом квіти і сонце – відповіла пчола…
        Схоже, Анатоль як був мухою, так і залишився, і КПСС тут ні до чого…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

24 Листопада, Неділя