У день народження Володимира Пушкарука пам’ять героя вшанували побратими з полку “Азов”
9-го березня мало б виповнитися 45 років Володимиру Пушкаруку, який загинув в Іловайську, виконуючи свій громадянський обов’язок. Пам’ять воїна, надійного друга, товариша по службі вшанували його побратими з полку “Азов”.
Цього року йому б виповнилося 45. Відважного, готового до самопожертви Володимира Пушкарука не стало 23-го серпня 2014 року – він загинув у боях за звільнення Іловайська.
Бійці не звикли відкривати на загал свої переживання, тим паче глибокі, проте добру пам’ять про гідних світу цього можуть підтримувати тільки ті, хто їх знав. Товариш загиблого Євгеній Недищук розповів, що Володимир завжди ставив чужі інтереси вище своїх і старався допомогти кожному, хто звертався до нього з проханням.
“Він був сильний не лише тілом, а й духом”, – кажуть добровольці.
У день народження Володимира Пушкарука вони прибули на кладовище села Мовників, що в Литовезькій ОТГ. Біля могили бійця побратими прочитали “Молитву українського націоналіста”, слова якої були написані на стіні радянської в’язниці кров’ю Осипа Мащака.
Володимир Пушкарук був добровольцем, у зону АТО потрапив в складі батальйону «Донбас». Похований у селі Мовники, де залишились могили його рідного брата та мами. Указом Президента України від 27-го листопада 2014-го року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Пушик – так Володимира називали друзі і це найточніше характеризувало його вдачу. Ніхто не хотів вірити у його смерть, настільки життєрадісною була ця людина. Доньки Юлія та Вероніка подарували татові троє онуків. У свої 42 роки він тільки починав жити.
Вдома Володимир Пушкарук сказав, що їде на заробітки до столиці, а сам 5-го червня вирушив на схід. Найменшій донечці Олі обіцяв, що купить все необхідне до школи, проте Пушику не судилося побачити дочку на першовересневій лінійці.
25-го вересня у селі Мовники Іваничівського району відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки загиблому в АТО Володимиру Пушкаруку, яку встановили на стіні місцевої школи.
“Коли ми починали будувати церкву у місті Нововолинську, він був одним із перших, хто запропонував свою допомогу. Старався, щоб якомога швидше храм був збудований. Запам’ятали Володимира завжди усміхненим, життєрадісним. Також в числі перших він пішов обороняти кордони нашої країни. З болем в серці прийняли звістку про його смерть, дізнались про це саме на День Незалежності. Ми втратили Володю, але він завжди в наших серцях і молитвах”,- сказав у виступі священик Олександр Горевич.
