Три кола пекла або як поліція в Нововолинську співпрацює з онлайн-ЗМІ

Закритість поліції в Нововолинську створює перешкоди в об’єктивному та всебічному висвітленні подій, які є суспільно значимими.

Журналістів, які працюють у “спокійному” Нововолинську, де з реформуванням поліції затихли всі резонансні справи, тішать хоча б новини від колег з сусідніх регіонів, де співпраця ЗМІ з правоохоронними органами набагато краща і тісніша.

У поліції знають, як важливо вчасно відреагувати на ту чи іншу подію, що може мати небезпечні наслідки. Журналісти також повинні вчасно реагувати на події, які мають суспільний резонанс. Проте останнім часом отримати коментар щодо будь-якого інциденту вчасно стало просто неможливо.

За останні декілька місяців коментарі від представників правоохоронних органів доводиться переважно випрошувати, у результаті чого вони втрачають актуальність.  При таких реаліях варто було б нагадати стражам порядку, що одним із принципів якісної роботи журналіста, як і правоохоронця, є оперативність.

Працюючи над своїми черговими статтями, як представники ЗМІ, звертаємося до заступника начальника Тараса Пастерука.

Якщо він не перебуває у відпустці, то скеровує за інформацією в сектор моніторингу, а там чуємо: “Вам потрібно оформити письмовий запит, я не маю права надавати коментарів”.

Проте українським законодавством не передбачено такого поняття, як “інформаційний запит від ЗМІ” і такого терміну не існує, оскільки всі види запитів на рівні законодавства регулюються двома законами: “Про доступ до публічної інформації” і “Про інформацію”. Хоча воно може бути введене відомчими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини поліції зі ЗМІ. Однак таких наразі не існує, або вони не опубліковані. Таке поняття вживається, наприклад, у Положенні про Департамент комунікації Національної поліції України (затверджено Наказом НПУ від 04.12.2015 №145).

У поліції традиційно посилаються на слідчі дії, через які доступ журналістів до інформації обмежуються на деякий час. Але цього часу достатньо для того, аби новина перестала бути новиною. Такий підхід суперечить принципам відкритості та об’єктивності, позбавляє змоги задати уточнююче запитання, дізнатися подробиці.

Начальник Василь Лесь на дзвінки не відповідає.

Остання спроба вияснити хоча б деякі деталі тої чи іншої події – дзвінок в сектор комунікації поліції Волинської області, де нам кажуть, що такий факт злочину зафіксовано і проводяться заходи.

Але про сам факт нам відомо, інакше з якої причини зверталися б до правоохоронців? Більше того, поліцейські у Нововолинську часто самі дізнаються про події в місті зі сторінок нашого видання.

Іноді правоохоронці належним чином реагують на звернення громадян тільки після публікацій на інтернет-виданні “БУГ”. Нагадаємо про відеозвернення Ірини Устимук, яка повідомила нам про тривожну ситуацію з її сином та іншими учнями, про погрози позбавити життя, побої від групи молодиків, котрі протягом тривалого часу займаються вимаганням біля гуртожитку ПТУ №11.

Після опублікованого відео та візиту журналістів інтернет-видання “БУГ” разом з Іриною Устимук та керівником “Самооборони” Нововолинська Володимиром Шаповалом до головного поліцейського міста правоохоронці розпочали чергування біля гуртожитку ПТУ №11 у Нововолинську, де “полювали” на учнів місцеві підлітки.

Зовсім “випадково” через два дні після новини про телефонних шахраїв, жертвами яких стали 16 мешканців Нововолинська, на сторінках “БУГу”, в мережі “YouTube” з’являється відео з тимчасовим виконувачем обов’язків начальника поліції, котрий надає коментар про дану проблему місцевому телебаченню.

Зауважимо, що жодної інформації про шахраїв у Нововолинську журналісти нашого видання у міському відділку так і не отримали.

Нагадаємо також, що саме інтернет-видання “БУГ” найпершим повідомило про резонансне вбивство Катерини Литкіної. Ми побували на місці, де було виявлено тіло, отримали детальний опис події та подробиці знайдення тіла неповнолітньої. Висвітлення злочину, що сколихнув всю Україну, зумовило збори громади Нововолинська – 14-го серпня 2016-го року в центрі міста на Майдані незалежності зібралися небайдужі громадяни міста, батьки загиблої Катерини Литкіної та керівники слідства смерті неповнолітньої.

Люди вимагали справедливого розслідування, наголошували на тому, що головні підозрювані переховуються.

Варто також зауважити, що специфікою медійної журналістики є наявність “картинки”. Тобто важливим моментом співпраці мас-медіа та правоохоронців є якраз подача інформації у вигляді відео-інтерв’ю тощо. Позицію керівника поліції ми  можемо озвучувати у своїх сюжетах, але, звісно,  глядач хоче бачити і чути людину, яка відповідає за безпеку в місті.

Проігнорувати таку байдужість зі сторони Національної поліції, тим паче у час реформ, не можна. Це посилює враження закритості правоохоронної системи від журналістів та громадськості.

Зрозуміло, що працівники Нововолинського відділку діють в межах внутрішньої субординації, бо команди давати чи не давати інтерв’ю або коментар приймають вище. Тому варто нагадати керівництву, що взаємодія ЗМІ та поліції має бути ефективною – перш за все для суспільного блага. У випадку резонансних справ варто оперативно проводити брифінги, на які запрошувати журналістів місцевих та регіональних ЗМІ. Це нормальна робота поліції.