П’ять зниклих луцьких кінотеатрів
Рейтинг забутих кінотеатрів Луцька.
Добірку опублікували Хроніки Любарта.
“ЧАРИ”
Камерний кінотеатр «Чари» знаходився на вулиці Генріка Сенкевича (тепер Богдана Хмельницького). Це був дорогий кінотеатр на кілька десятків місць із денними та нічними сеансами. Цікаво, що за 20 метрів від нього був Міський кінотеатр (тепер Волинський академічний театр ляльок). Можливо, з цієї причини «Чари» занепали вже у 1920-х.
Можливо, потім відроджував свою діяльність, бо про нього у спогадах згадувала луцька довгожителька Ірина Левчанівська.
Будівля, де був цей кінотеатр, збереглася до нашого часу – це будинок неподалік приміщення мерії на розі вулиць Богдана Хмельницького і Кривий Вал.
“СОНЦЕ”
Культовий кінотеатр Луцька тридцятих, де показували всі світові новинки кіно – діснеївські мультики, голлівудські драми і детективи. Щоб орієнтуватися у світі кіно, достатньо було ходити в «Сонце» (польською – Słońce) і читати кінокритику в луцькій пресі.
У 1930-х роках луцький магістрат оголосив конкурс на побудову найбільшого в місті кінотеатру. Переміг проект на 525 місць луцького архітектора Францішка Кокеша. Його збудували у 1934 році на вулиці Ягеллонській (сьогодні – Лесі Українки).
Будівля не збереглася. На місці, де вона стояла, нині розташований сквер зі скульптурою жінки – на перетині Лесі Українки та Сенаторки Левчанівської.
“ПІОНЕР”
Перехідний кінотеатр, який увібрав частину довоєнного і повоєнного Луцька. На вулиці, яка в ранні радянські часи носила ім’я Лесі Українки (тепер Богдана Хмельницького), знаходилася ще довоєнна хасидська синагога. На відміну від більшості луцьких синагог її не знищили під час війни.
Радянська влада вирішила пристосувати її під кінотеатр. Можливо, через те, що це був один із перших радянських кінотеатрів міста, його назвали «Піонер». Недовго він носив так назву. Невдовзі його перейменували на «Зміну» й суттєво оновили фасад. Про «Зміну» знає не одне покоління лучан.
“ХРОНІКА”
Серед різних радянських кінотеатрів Луцька «Хроніка» займав особливе місце. І не тому, що розташовувався на центральному міському майдані – площі Леніна з будівлею Обкому – в одному із житлових будинків, зведених в рамках будівництва головного комуністичного майдану.
Кінотеатр відкрили 13 жовтня 1959 року. «Хроніка» була спеціалізованим закладом. Тут показували те стільки художні фільми, як в інших подібних закладах, а кіножурнали, документальні фільми.
Глядачі «бували» на холодній Півночі і жаркому Півдні, в далеких джунглях Африки і штормових океанах, на широких колгоспних ланах і фермах, заводах, фабриках, «літали» у космос. Ознайомлювалися з новинками світової і радянської науки і техніки, літератури і мистецтва. Не миналося без явно пропагандистських фільмів.
«Хроніка» працювала аж до кінця СРСР. Будівля збереглася. Зараз у приміщенні піцерія.
Забутих кінотеатрів Луцька є значно більше. За всю історію в місті діяло до трьох десятків власне кінотеатрів та різних кінозалів. Ми вибрали, на нашу думку, найцікавіші і найпоказовіші з них.
