“Ливарне виробництво – моє життя. Міська рада – усього лише громадська робота”, – Андрій Нагорний

Успішний керівник ТОВ «Завод «Промлит», депутат Нововолинської міської ради Андрій Нагорний розповів в інтерв’ю про свою роботу на підприємстві, висловив власний погляд на роботу мера Віктора Сапожнікова, а також розказав про сім’ю та знайомство з дружиною.

Розкажіть трохи про себе, вашу сім’ю, дружину, дітей.

Народився у Нововолинську в сім’ї робітників.

Закінчив Нововолинський технікум за спеціальністю “Економіст” та ТДЕУ за спеціальністю “Менеджмент організації”.

Моя дружина Юля працює менеджером на ТОВ “Роса”. Син Андрій навчається у 7 класі школи-колегіуму N1. Сподіваюся, що буде відмінником. Донька Поліночка має 5 років. Наступного 1-го вересня піде в перший клас.

З дружиною як зустрілися?

Познайомився з Юлею 16 років тому. Їй було 17, мені – майже 21. Юля прийшла на практику на підприємство “Промлит”. Між нами одразу блиснула іскра. Натомість зустрічатися почали на День металурга – працівники заводу відмічали професійне свято на Світязі. Ми зрозуміли, що почуття взаємні. До шлюбу зустрічалися десь близько року.

То скільки тоді вам років зараз?

Мені 36, але виглядаю я молодше (сміється).

Яке у вас авто? А у вашої дружини?

У мене легкове авто марки “Мерседес”, у дружини – кросовер “Нісан”. Син має колекцію іграшкових “Феррарі”.

Розкажіть про свою кар’єру та підприємство, яке очолюєте.

Очолюю ТОВ “Завод “Промлит” вже понад 8 років. Спочатку працював комерційним директором під керівництвом Андрія Самкова, а згодом був ним же призначений на головну управлінську посаду. На “Промлиті” пропонуємо швидкі ливарні рішення для промислових підприємств України, країн Європи та СНД. Виготовляємо продукцію для підприємств гірничодобувної та гірничо-збгачувальної галузі, цементної, металургії, машинобудування, вагонобудування і т.д.

Де у вас найбільший ринок збуту?

Важко сказати однозначно. У різні роки буває по-різному. Якщо мова йде про литво для промкомплексу, то тут по замовленнях лідирують країни СНД. Багато специфічних замовлень йде з Європи. Чимало продукції також реалізуємо на внутрішньому ринку.

Яка продукція заводу є родзинкою?

Чавунні чани для купання. Їх ми почали лити першими в Україні і уже понад 10 років займаємо лідерські позиції у цій ніші. Наші чани стали окрасою і родзинкою багатьох курортів України, певну кількість замовлень ми реалізували і для закордонних покупців.

Ще одна наша гордість – церковні дзвони. Ллємо їх давно за спеціальним ескізом. Вони гарно виглядають і мають своє неповторне звучання. Тож не дивно, що дзвони від “Промлиту” нині прикрашають багато українських храмів та церков.

Враховуючи ваш відносно молодий вік, чи всі підлеглі сприймають вас як керівника?

Однозначно. Адже у ливарному виробництві значення має не вік керівника, а його рівень компетенції.

Ви є не лише директором “Промлиту”, але й депутатом. Як вдається це поєднувати?

Директором заводу і депутатом міськради я  є  уже не перший рік. Звик.

Де вам більш комфортно працювати – на “Промлиті” чи у міській раді?

Звісно ж на “Промлиті”. Ливарне виробництво – це моє життя. Міська рада – усього лише громадська робота. Вона важлива для мене, але не основна.

Чи впливають місцеві політики на діяльність вашого підприємства?

Не впливають. У хорошому сенсі цього вислову.

Чому обрали “Наш Край”?

Тому що послідовний (сміється). Якщо без жартів, інших варіантів і не розглядав. Закон же передбачав, що балотуватися в депутати можна виключно від політичних сил. В нововолинському “Нашому Краї” були і є люди, яких давно знаю і поважаю, тому радий доповнити цю команду.

Що зробили для людей як депутат міської ради?

Це більше питання до моїх виборців. Я ж зі свого боку завжди готовий реагувати на їхні звернення. Коли був обраний від міського округу – вирішував проблеми його мешканців. Вважаю, що виконував і виконую досі депутатські обов’язки сповна.

Як оцінюєте роботу нововолинської влади?

Позитивно. На мою думку, місто з року в рік розвивається і у цьому чимала заслуга місцевої влади і нашого мера зокрема.

На ваш погляд, чи справляється мер Віктор Сапожніков зі своїми обов’язками?

Так. А ви вважаєте інакше?

Думаю, вашу позицію підтримає частина електорату минулих виборів. Пенсіонери, наприклад. І все ж, які основні здобутки та прогалини міської влади?

У роботі кожного можна знайти здобутки і прогалини, тому прошу вас не дуже строго судити міську владу. Працювати завжди важче, аніж оцінювати. Владою для міста зроблено позитивного в сотні й тисячі разів більше, аніж втрачено якихось можливостей.

Вважаю, що наша міська влада завжди відкрита до конструктивного діалогу. Наприклад, усі мої ідеї та пропозиції як депутата сприймаються, хоча десь і сперечаємося у певних питаннях, але, зрештою, приймаємо правильні рішення на користь громади.

Хто ще може зайняти посаду мера?

А хіба вона звільняється? Думаю, на це питання нововолинці уже відповіли неодноразово під час виборів. Та ніхто, окрім Віктора Сапожнікова, не може на разі зайняти цю посаду.

Чи вимагали у вас коли-небудь хабарі?

Так. В основному за публікації у ЗМІ.

Так от за чиї “гонорари” відпочивають депутати! Бачили ваші фото у мережі Фейсбук. Розкажіть, де та як любить проводити відпустки та вихідні Андрій Нагорний.

Люблю відпочинок на свіжому повітрі: посидіти біля багаття, засмажити шашлик, скупатися на Світязі.

Скромно…

Маю традицію раз в рік на тиждень виїхати у Буковель, покататися на лижах тощо.

А за кордоном де бували? Що вразило?

Бував у різних куточках світу. Проте особливі враження по собі лишила Америка. В дитинстві я найбільше полюбляв книгу Джерома Селінджера “Над прірвою у житі”. Там зокрема описується нью-йорський парк та озеро з качками на його території. Завжди мріяв пройти стежками мого улюбленого книжкового героя. Не так давно це вдалося реалізувати. Я з сім’єю відвідав Америку і ми побували у Нью-Йорку, відвідали той парк і навіть годували качок, яких Селінджер згадує у своєму творі.

Чи займаєтеся спортом?

Цілеспрямовано не займаюся. Просто підтримую себе у формі. Ходжу в тренажерний зал, аби бути здоровим, мати гарне самопочуття і надавати тілу фізичних навантажень.

Розмову вела Юлія Ховайло, інтернет-видання “БУГ”