Творчість «волинського Фаберже» слугуватиме реабілітації інвалідів АТО
Творчість «волинського Фаберже» служитиме шляхетній справі – реабілітації інвалідів АТО.
Анатолій Бойко народився на Тернопільщині в селянській родині. З самого дитинства його приваблювали вироби народного мистецтва. Він сам не помітив, як звичайні гілочки, корінці у його руках перетворювалися на витвори. Пробував і малювати. Ось чому по закінченню школи щодо вибору майбутньої професії питання не виникало. Анатолій Бойко вступив і успішно закінчив Дубенське професійно-технічне училище за фахом «Різьбярство по дереву та художній дизайн». А далі чекала служба в армії, яка, зі слів пана Анатолія, повернула його життя на 180 градусів. Доля привела в Нагорний Карабах, звідки повернувся покаліченим, інвалідом ІІ групи. Десять років довелося лікуватися і одночасно заробляти на життя. Опанував робітничі професії, їздив на заробітки до сусідніх держав, але про своє покликання не забував, постійно вдосконалював майстерність, – інформує Місто вечірнє.
Як повідомляло Інформаційне агентство Волинські Новини, волинський майстер оздоблює яєчні шкаралупи металом та дорогоцінним камінням і за це його називають «волинським Фаберже». Анатолій Бойко один такий на всю Україну, а можливо, і на весь світ. А нещодавно талант нашого земляка навіки закарбували у «Книзі рекордів України».
Цієї короткої розповіді про життя Анатолія Бойка вистачило для того, аби у мене виникло непоборне бажання ближче ознайомитися з його творчістю. Митець люб’язно погодився і запросив до своєї майстерні, яку йому виділила місцева влада на вулиці Ковельській, 79. У маленькій залі зібрані витвори всіх напрямків, творчості, які властиві Анатолієві Бойку: живопис, вишивка, в’язання, графіка, ліплення, різьба по дереву та бересті, ляльки-мотанки, вироби зі скла, яйця-писанки тощо. Пан Анатолій самотужки опрацював 18 видів народного мистецтва, розробив власні стилі, матеріали та техніку виконання. Між нами зав’язалася дружня розмова.
– У вас в родині хтось володів таким мистецьким даром?
-Мій талант від Бога та батьків. Фактично я – самоук. Коли побачу щось нове та цікаве для себе, не заспокоююсь, поки не втілю свій задум у виробі. Мій батько мав талант до копіювання робіт, але імпровізація йому не вдавалася.
– Як Ви опинилися у нашому місті?
-Зустрів у Тернополі свою половинку. Побравшись, переїхали до Володимира-Волинського, де проживала моя дружина. У нас двоє діточок: 14-річний син Дмитро та 8-річна донька Софійка.
– А як надалі розвивалася Ваша творчість?
-Довгий час довелося жити на скромну зарплату та пенсію. Якось побачив в Інтернеті виставку різьблених яєць. Загорівся опанувати цю техніку. Усі майстри такого виду творчості тримають у секреті свою техніку, адже різьблене яйце страуса коштує тисячу доларів. Це бізнес. Ось чому все довелося засвоювати самотужки. І мені вдалося розробити власну техніку різьби на яєчній шкаралупі. Окрім цього, додав різноманітні види оздоблення і ковку мідним та срібним дротом. Коли починаю роботу, у мене в голові вже чітко вимальовується образ кінцевого результату.
У грудні 2014 року Анатолій Бойко брав участь у Міжнародному фестивалі художньої творчості інвалідів «На крилах надії». Виставка робіт проходила у приміщенні Верховної Ради України. Пан Бойко на цій виставці посів І місце. А в листопаді 2015 року здобув звання рекордсмена як володар найбільшої колекції експонатів з яєчної шкаралупи, оздобленої металом. Його ім’я занесене у національний реєстр рекордів України. Роботи «волинського Фаберже» цінуються в Англії, Канаді, Іспанії, Польщі. На виручені гроші Анатолій Бойко придбав матеріали для нової мети – передати свої вміння талановитим дітям. І нині він створив невеличку школу, де безкоштовно займається з учнями. На своєму сайті Анатолій Ігорович проводить майстер-класи, надає консультації для інвалідів, які виявили бажання займатися цим мистецтвом. У планах – направити свою творчість на допомогу бійцям, які після участі в АТО стали інвалідами, адже Анатолій Бойко обраний заступником Волинської обласної організації інвалідів з роботи з інвалідами дитинства та АТО.
Побажаємо нашому уславленому митцю здоров’я та творчих успіхів на довгі роки життя.
Ніна Березіна, слухач факультету журналістики Університету ІІІ віку
