«Навіть у в’язниці людей кожного дня виводять на двір, а нам що – вдома сидіти?» – інвалід 1-ої групи Олена

Нововолинець Віктор Ковалевський, котрий є інвалідами 1-ої групи та страждає дисплазією суглобів, постійно стикається з труднощами, які трапляються на його шляху до відносно повноцінного та нормального, по своїх можливостях, способу життя.

Ні для кого не секрет, що в Україні існує проблема недієвості соціального захисту. Незрозумілим залишається і питання, стосовно того, що людина з проблемами опорно-рухової системи може мати у своєму користуванні щось одне: або електричний візок, або машину, отримані від держави. Та проблема полягає в тому, що вся інфраструктура не лише нашого міста, а й всієї країни, починаючи з громадського транспорту, під’їздів, магазинів не пристосована до того, аби людина, користуючись інвалідним візком, могла б без проблем пересуватись. І, хоча, більшість будівель обладнанні пандусами та зроблені вони, часто, під таким кутом, що людині на інвалідному візкові важко здолати цю перепону.

Але і без машини теж складно, коли потрібно виїхати кудись за межі міста. Родина Ковалевських отримала автомобіль 10 років тому. Нюанс полягає в тому, що на технічне забезпечення машини держава виділяє лише 250 гривень на рік. Цих коштів вистачить на те, аби заправити автомобіль на 12 літрів бензину.

Дружина Віктора Ковалевського –  Олена теж інвалід 1-ої групи. Та, на відміну від чоловіка, вона ходити не може, адже жінка страждає дистрофією м’язів.  Варто зауважити, що коштів на забезпечення машини держава виділяє з розрахунку лише на одну особу, а не двох.

Віктор Ковалевський зауважив, що знайшов для себе альтернативу – візок із електромотором, що дозволяє їздити в межах 10–ти кілометрів, звичайно, за хороших погодних умов. Ціна такого візка – від 80-ти тисяч гривень.

Їх завозять переважно з закордону, хоча, є й українські варіанти, але мова йде вже про зовсім іншу якість.

«Дав Бог мені цей візок, коли познайомився на базарі з одним чоловіком із релігійної організації, який згодом повідомив, що необхідна для нас річ є. Та ніхто не попередив, що візок призначений для напруги не 220 вольт, а 110. Схоже, що вийшов із ладу зарядний пристрій та один акумулятор. Майстрів, які могли б допомогти у цьому питанні я не знайшов. Тому виходить така історія: візок є, а їздити на ньому не можна. Необхідний акумулятор в Україні коштує 4000 гривень, але ніхто не може гарантувати якість. За кордоном їхня ціна – 150 доларів. Я би міг взяти український акумулятор для перевірки. Але грошей на проби немає. Та ще й зарядний пристрій потрібно буде придбати», – додав чоловік. Окрім фінансових проблем є труднощі у тому, аби віднайти людину, яка б взялася за цю справу.

У Нововолинську діє благодійний фонд «Карітас». Тому логічно, що нас зацікавило питання, чи може саме ця організація допомогти отримати необхідний акумулятор. Та працівники фонду запевнили, що візків із двигунами ніколи не одержували, адже вся гуманітарна допомога надходить від донорів (людей, котрі добровільно надають  допомогу), а не за замовленням фонду.

Серед пільг, якими послуговується родина Ковалевських – субсидія на квартиру, що призначається на загальних підставах, допомога соціального працівника та безоплатний проїзд в транспорті, що є теж проблематично, адже автобуси не пристосовані до перевезення людей із схожими труднощами. Як повідомили в управлінні праці та соціального захисту населення, також із 1-го жовтня по 15-те травня інваліди дитинства 1-ої групи  мають 50% знижки на проїзд у міжміському транспорті.

Подружжя проживає на третьому поверсі в однокімнатній квартирі. Ситуація складається так, що пересуватися в інвалідному візку по квартирі немає можливості, адже просто не вистачає місця.

Ще одна проблема – покинути квартиру разом. Вийти вдвох подружжя  фізично не має змоги.

У таких випадках існує варіант встановлення у будинку спеціального підйомника. На запит народного депутата Ігоря Гузя стосовно цього питання, прийшла відповідь, що держава такий підйомник зобов’язана встановлювати, але його вартість – 700 000 гривень. Державний бюджет не може виділити таку суму. «Якщо встановлювати підйомники через приватних осіб, то це вартуватиме 50 000 гривень. Але виникають труднощі стосовно державних стандартів», – додав Віктор Ковалевський.

«Зараз багато людей допомагають дітям-сиротам, воїнам АТО та іншим категоріям людей. Усі запевняють, що і нас не забуватимуть. Та коли ти на залишковому принципі, то часто навіть і не згадують. Я не зустрічав організацію, котра б займалася суто інвалідами з дитинства», – зауважив чоловік.

Для того, аби Олена покинула квартиру, жінці необхідно шукати людей, котрі б винесли її з візком, а потім доставили додому. Соціальна працівниця немає фізичної змоги допомогти жінці, адже для цього необхідна чоловіча сила.

«Навіть у в’язниці людей кожного дня виводять на двір, а нам що, вдома сидіти?», – зазначила Олена.

Прикро, що у нашій державі до інвалідів дитинства, котрі стали дорослими,  суспільство втрачає інтерес, а кількість людей, готових допомогти та підтримати – зменшується.

Тому просимо всіх, хто має змогу допомогти родині у придбанні акумуляторів для електровізка.

Реквізити Приват Банку: 5168755628548584 – Ковалевський Віктор Євгенійович.