Хто знищує українські ліси? Чому санітарні вирубки перетворюються на лісозаготівлю?
Ліси займають шосту частину України. Це понад 10 мільйонів гектарів землі. І більше 2 мільярдів кубічних метрів деревини. Заготівля деревини за останні двадцять років зросла більш ніж вдвічі – з 10 до 22 мільйонів кубометрів, а кількість грошей, зароблених на лісозаготівлі, – з трьохсот мільйонів до 10 мільярдів гривень.
Чи надовго стане національного ресурсу з такими темпами його використання? – розслідує «RE:Форма»
Більше рубають, аніж насаджують?
Їдемо у Волинську область, де лісами вкрито 34% території. Але місцева Державна екологічна інспекція занепокоєна динамікою рубок. Її очільник Олександр Ткачук розповідає, що за рік у Волинській області ріжуть близько 5200 гектарів лісу. Натомість насаджують в три рази менше — близько 1700 гектарів.
«Система лісової галузі України чомусь пішла шляхом масового вирізання лісів. Молоде покоління вже не побачить стиглого лісу, якому 70, 100 чи більше років».
Розповідає Ткачук і про те, як доводиться працювати екологам. Каже, законодавство вибудуване таким чином, що його інспектори фактично не мають можливості виїхати в ліс з несподіваною перевіркою. Всі інспекції затверджені за рік, і навіть позапланову доводиться узгоджувати з Києвом. На це йде до двох тижнів. І за цей час, ліс зрізають.
З почутим ідемо до Волинського лісового управління. Лісівники чи не з дверей переконують – заяви перебільшені. Нам погоджуються показати, як виглядають вирубані ділянки і нові насадження на їхньому місці.
«Всі гектари, які зрубані – всі засаджені. А люди не розуміють. Один скаже – п’ять підхоплять, що ліс вирубують. Так, ми його ріжемо, але планово, і нема такого, щоб потім якась ділянка простоювала», – розповідає лісничий Сокиричівського лісництва Леонід Чубай.
Він показує, квадратну галявину посеред лісу близько 100 на 100 метрів. Минулого року тут була офіційна промислова вирубка лісу.
Рубки головного користування — проводяться з метою заготівлі деревини у стиглих та перестійних лісових насадженнях
Наш гід пропонує уважніше придивитися до землі — на відстані в кількадесят сантиметрів один від одного посаджені маленькі сосни. Їх і не помітиш одразу, бо однорічна сосна заввишки з палець, і поки більше схожа на молодий кущик кропу. Але вже через 7 — 10 років цю ділянку знову можна буде назвати лісом, каже лісничий.
Із цим не погоджується заступник голови Національного екологічного центру Олексій Василюк. Він пояснює – те, що вважають лісом українські лісники – радше промислові плантації сосни чи інших дерев, які мають мало що спільного з природою:
«До 20 — 30 кубометрів мертвого дерева – це європейський показник того, що це ліс, де є різні форми життя, гриби, лишайники, де мешкають різні види тварин. Ліс при цьому різновіковий, різнопородний, а не так як у нас».
Експерт додає, що в Україні саме природний ліс стає об’єктом уваги санітарних рубок. Через старі дуби, які є найдорожчим деревом в українських лісах.
Санітарні рубки — це вилучення з лісу сухостійних, всихаючих, ослаблених, пошкоджених шкідниками окремих дерев або їхніх груп. Санітарні рубки можуть бути вибірковими, коли рубається одне дерево чи група або суцільними, коли рубаються дерева на площі 0,1 га і більше.
В 2015 році в межах промислової рубки лісу було заготовлено менше деревини ніж на санітарних рубках. І хоча міністр екології Остап Семерак у травні заявив, що уряд заборонив санітарну вирубку лісів, відповідних рішень не було прийнято ні на Кабміні, ні Державним агентством лісових ресурсів, якому належить 2/3 українських лісів.
Шкідник атакує
У Волинському лісовому управлінні переконують – і тут не вони винні. Санітарні рубки, кажуть, почастішали через нашестя шкідника — верхівкового короїда. Шкоди деревам завдає і синя соснова златка.
Старший науковий співробітник УНДІ лісового господарства Василь Бородавка каже, що через зміну клімату комаха поширюється небаченими темпами. За сезон — тричі дає потомство. Живе під корою, і хімічними засобами знищити її не виходить.
«Якщо дерева не зрізати, то ураження буде поширюватися. А якщо ми недооцінимо загрозу, в нас по всій площі соснових лісів розвинеться катастрофічне явище, і ми втратимо дуже великі площі сосняків».
Працівники лісового управління пропонують зрізати дерево на ураженій ділянці, щоб показати, як все відбувається. Обрана сосна ззовні має ще зелену крону і живий стовбур. Але на зрізі – чітко видно межі всихання.
«Якщо крона уражена вгорі на метр-два, це дерево вже не жилець», — каже Бородавка.
За його словами, по Україні вражено 130 тисяч сосняків. І їх треба зрізати, щоб не стало вдвічі більше. Лісівники переконують — під санітарні вирубки йдуть саме такі уражені дерева. Але через те, що всихання починається зверху, а знизу стовбур ще живий, складається враження, що ріжуть здоровий ліс.
Самі рубають, самі перевіряють
Самої необхідності санітарних рубок в Державній екологічній інспекції не заперечують. Але Олександр Ткачук констатує, що саме тут закладений великий ризик для зловживань.
«Рубають і здорові насадження, а подають це як суцільні санітарні зрізи», — каже він.
Еколог пояснює, це стає можливим через недосконалу систему управління. Бо зараз лісівники фактично самі собі погоджують площі усіх вирубок. Хоча дозволи на санітарні рубки мали б давати саме екологи.
Народний депутат Остап Єднак, секретар парламентського комітету з екологічкої політики заявляє, що розуміння проблеми управління в лісовій галузі є, і до кінця року в парламенті можуть вийти на новий механізм реформи. За ним Державне агентство лісових ресурсів має лише формувати загальну політику галузі. А лісові управління на місцях, які безпосередньо доглядають, рубають і продають ліс мають бути в іншій, окремій структурі. Контролювати їх має Міністерство екології або інші контролюючі органи.
Це усуне частину проблем. Але для комплексного врегулювання галузі потрібно побороти ще одну, чи не найбільшу біду українського лісу.
Незаконні вирубки. «Самі в себе крадуть»
У Законопроекті щодо запобігання знищення лісів та сприяння їхньому відновленню пропонується посилити відповідальність за незаконну вирубку лісу. Зараз це штраф до 1700 гривень, арешт до півроку або обмеження чи позбавлення волі до 3 років. Штраф пропонується виключити, натомість додавши конфіскацію майна. Якщо ж вирубали більше 1 гектара лісу, що охороняється – можна сісти на 10 — 15 років.
«Це складна схема, і ніхто до кінця не знає, як вона діє і хто краде ліс. На Поліссі в місцевих мешканців дуже багато незаконних пилорам. Саме лісове управління з цим не впорається. Тут мають працювати правоохоронні органи, а вони подекуди самі все кришують», — розповідає депутат Луцької міської ради Павло Данильчук, який багато років бореться з незаконними вирубками.
Для того, щоб зламати старі схеми, кілька лісництв для лісової охорони залучили приватну охорону фірму. В ній працюють колишні бійці АТО, що повернулися з війни.
Один з них, Микола Гордієнко показує нам наслідки стихійних крадіжок лісу. Ліс ніби є. Але дерева в ньому зрізані майже через одне. Зрізають, переважно, ті, що мають найбільші і найкращі стовбури. Дрібне гіляччя навіть не забирають – воно так і лежить поруч із пнями.
«Крадуть точно не марсіани і не американці. Власники приватних пилорам – або самі, або наймають місцевих мешканців, які їм за копійки ріжуть ліс. Самі у себе крадуть», — каже Гордієнко.
Він розповідає, що за півроку роботи траплялися справжні погоні. І демонструє трофей — саморобний «іжак», який кинули під колеса охоронцям, аби відірватися від переслідування.
Крім контролю над вирубками лісу, у квітні минулого року Верховна Рада вирішила врегулювати вивезення необробленої деревини за межі України. Закон встановив мораторій на експорт лісу-кругляка до 2025 року. Відтермінування на 2 роки отримали тільки соснові породи. Однак, як відзначили автори законопроекту, вони орієнтувалися швидше не на екологію, а на економіку – щоб відновити потужності вітчизняних деревообробних підприємств.
Ми знайшли таке підприємство поблизу Луцька — ПАТ «Цунамі» переробляє дуб. З деревини роблять шпон, з кори – паливні гранули. Керівник підприємства Руслан Деречинський розповідає, що через недосконалий ринок Україна роками залишається сировинним придатком – необроблена деревина задешево вивозиться за кордон, а купити її українському переробнику – не так просто.
«Є махінації з електронними аукціонами і роботою самих лісових господарств. Якщо ти купив ліс, це ще не значить, що ти його забереш. Лісгоспи можуть просто не віддавати – погодні умови кажуть не дозволяють, чи лісу нема».
Все, що на думку підприємця потрібно для цивілізованої роботи — рівні умови для всіх:
«Навчитися поважати закон. І почати з себе».
А як у них. Канада
350 мільйонів гектарів або 10 відсотків всіх лісів у світі припадають на Канаду, що робить її одним із лідерів з виробництва деревини. В деревообробній та суміжній галузях працює біля 200 тисяч працівників, а дохід від експорту паперу, картону та виробів з дерева в 2015 році склав 20 мільярдів доларів.
Канадський уряд надзвичайно пишається тим, що майже половина лісів країни сертифіковані – спеціальні органи регулярно перевіряють чи лісові господарства дотримуються міжнародних стандартів в своїй роботі. Наявність сертифікату значно спрощує виробникам вихід на світові ринки і є доказом якості товару.
В Канаді 94 відсотки лісів належить державі, десята частина з них є заповідними. В решті мають право працювати деревозаготівельні компанії, які повинні отримати для цього ліцензію. Яка зобов’язує відновлювати вирубаний ліс, зберігаючи його розмаїття — різні типи і вік дерев, сполучення лісових масивів. Забороняється різати дерева, які є важливими для харчування диких тварин.
Кожна провінція та територія стежать за дотриманням затверджених умов і якщо заготівельники їх порушують, до них можуть застосувати серйозні штрафні санкції, анулювати дозволи або навіть посадити у в’язницю. За статистикою, менше 1 відсотка канадських лісів ідуть під заготівлю щороку, а площа нових насаджень повністю покриває вирубки.
«RE:Форма» — це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, телеканалу UA: Перший і Програми USAID РАДА.
