Сергій Ромашевський: “Після чемпіонату я ще день не міг усвідомити, що став переможцем на Кубку світу. Був шокований і здивований водночас”

Хлопець з Нововолинська зайняв перше місце на чемпіонаті Кубка світу з кіокушин-карате.

25-го червня у місті Сентеш (Угорщина) проходив Другий Об’єднаний Кубок світу з Кіокушин-карате серед дітей, кадетів, юніорів та дорослих.

Одинадцятирічний житель міста Нововолинськ Сергій Ромашевський взяв участь у змаганнях та зайняв перше місце. Журналісти «БУГу» зустрілися з переможцем  – Сергієм Ромашевським та його тренером Віталієм Нестеровичем.

– Віталію Олександровичу, розкажіть, будь ласка, про спортивні успіхи вашого вихованця.

– Це був другий чемпіонат світу з кіокушин-карате в Сентеші, (Угорщина). Брали участь приблизно 600 учасників з 22-х країн. Глядачів було близько п’яти тисяч. Конкуренція відчувалася.
Змагання починалися о 8:00 ранку, закінчувалися о 12:00 годині дня. Весь цей час учасники були напоготові. Наші діти виступили на досить високому рівні. Ми дуже задоволенні, що поїхали, побачили змагання на власні очі і зрозуміли, що є над чим працювати.
Відчувався мовний бар’єр, але ми впорались.

– Скажи, будь ласка, Сергію, скільки років ти вже у цьому спорті, хто перший тренер?

– Першим тренером був Андрій Фафлей, займався з ним рік, а вже 4,5 роки тренує Віталій Нестерович. З ним я отримав всі необхідні знання, які допомогли мені перемогти. В цілому карате займаюсь вже 6 років.

– Який пояс маєш?

– 5-ий Q жовтий пояс з зеленою міткою.

– Віталію Олександровичу, що підштовхнуло взяти участь у світових змаганнях?

– Помітили, що в Сергія пішли серйозні зміни в хорошу сторону. У нас є старші учні, які тренуються разом з нами. Під час тренування він з одного удару, так сказати, «вирубив» бійця, якому тридцять років.
Їхали спробувати чого ми варті, порівняти на фоні бійців з інших країн свої можливості і виправити помилки. Навчатися потрібно все життя.

– Як готувалися до змагань?

Вкладали у тренування всі свої сили. Взагалі заняття проходять три рази у тиждень. Перед турніром займалися кожного дня, вранці півтори години, в обід Сергій тренувався сам. І ввечері тренування займали 2 години. Плюс бігали. За один забіг хлопці долають 18-20 кілометри за півтори години. Звичайно, їх ніхто не перевантажує вправами, вони вже звикли до такого ритму життя. Тренувалися, звісно, не тільки фізично, але і духовно, і морально. Так сказати, налаштовували себе на участь.

– Скільки спортсменів, крім Сергія, з Нововолинська брали участь у змаганнях?

Брали участь четверо: Євгеній Горбач – 9 років, Дмитро Мельничук – 12 років, Данило Бутинець – 14 років. Призові місця вони не зайняли, але торік був перший чемпіонат світу і там третє місце здобув Дмитро Мельничук .

– Сергію, що ти відчув, коли оголосили, що перше місце отримуєш саме ти?

– Після чемпіонату я ще день не міг усвідомити, що став переможцем на Кубку світу. Був шокований і здивований водночас.

– Кому вдячний за перемогу?

Найбільше вдячний татові і тренеру. Мамі хочу сказати окреме дякую за те, що привела на карате. Бо спочатку мені не хотілось туди ходити, а згодом вже втягнувся.

– Хто підтримував тебе на змаганнях?

– Тренер і батько. Мама підтримувала морально, на відстані.
– А взагалі склалась комічна ситуація. Оголосили перерву. Так як мови ми не знаємо, ніби зрозуміли, що на дві години. Вийшли на вулицю, Сергій відпочивав під деревом, тому що у приміщенні було дуже жарко. Ми з батьком відлучилися від Сергія буквально на 10 хвилин попити води. Приходимо, а його вже немає. Поки ми зайшли у приміщення де були змагання (а там сталася проблема, ми забули наші пропуски), то Сергій вже виграв два поєдинки. Третій учасник відмовився битися з ним.

– Який приз був за перше місце?

Кубок, медаль і грамота. Грошового призу не було.

– Що плануєте робити далі?

В кінці вересня у Сербії має пройти чемпіонат Європи з карате і якщо все буде добре, плануємо брати в ньому участь. Хочу добавити, що талановитих дітей є багато, з ними лише потрібно працювати та підтягувати. І, звичайно ж, заважає відсутність фінансової підтримки. Знайти спонсорів було б не погано.