Як жилося у Запорізькій військовій частині розповіли бійці, яких судять за самовільне залишення бойових позицій

Друга частина судового засідання у Володимир-Волинському міському суді розпочалася черговим “ляпом” сторони державного обвинувачення. Військовий прокурор Запорізького гарнізону Владислав Зубков заявив клопотання про долучення до матеріалів справи 3-ї частини Бойового Статуту Збройних Сил України. Адвокати знову назвали доказ сумнівним. А підсудні засвідчили, що з  таким документом їх ніхто не ознайомлював.

Правозахисник Василь Нагорний у своєму виступі зазначив, що витяги із Бойового Статуту, надані обвинуваченням належно не оформлені. В них відсутнє посилання на еталон – законодавчий акт, з якого зроблені копії. Також під час обговорення сторони не могли дійти згоди, чи є даний документ нормативним актом, обов’язковим до виконання в умовах проведення антитерористичної операції. Адвокати наполягали на тому, що під час проведення АТО бійці повинні керуватися Законом “Про антитерористичну операцію”, а не Бойовим Статутом.

Окрім того, від прокурора не могли добитися чіткої відповіді, де і коли офіційно був опублікований даний документ. Захисник Оленченко повідомив суду, що на його запит у Міністерство оборони України про надання для дослідження та використання у справі Статуту, йому було відмовлено та не надано такий документ. Із цілого Статуту прокурором чомусь була представлена лише 3-тя частина акту. Перші дві, в яких, за словами адвоката Яркіної, міститься преамбула та роз’яснення подальших положень документу – відсутні. Це не дає суду повної картини того, чи насправді бійці порушили щось із Бойового Статуту. Пан Оленченко зауважив, що при оформленні копій, наданих до суду були порушені правила Інструкції по документообігу.

Самі ж військовослужбовці –  Олег Мусій та пан Головій – засвідчили, що з даним документом під час несення служби їх ніхто не знайомив. Навпаки, командири повідомили, що даний документ доступний для ознайомлення лише офіцерському складу.

Суд постановив витребувати повну редакцію Бойового Статуту та документ, який би засвідчував те, що підсудні були з ним ознайомлені.

Наступним сумнівним, зі слів адвокатів, документом, який досліджувався на даному судовому засіданні, були заключення Військово-лікарської комісії про стан здоров’я бійців після того, як вони пережили обстріл ворожими “Градами” на териконі поблизу міста Свердловська.

У Заключенні було вказано, що всі підсудні – здорові. Хоча, насправді, багато хто із них, зокрема боєць Головій отримали групу інвалідності, правда вже після повернення додому.

“Коли нас привезли у військову частину, розташовану у Запоріжжі, я одразу повідомив командирів, що погано себе почуваю. Однак, у госпіталізації мені відмовили. Коли я продовжував наполягати на поганому стані здоров’я – мене направили у медсанчастину, де дали якусь “жовту” таблетку і все. На клопотання державного адвоката про переміщення на лікування до військового шпиталю, нам було відмовлено командуванням частини. Суд також не задовільнив позов про дозвіл на моє лікування. Лікар – невропатолог, яка мене оглядала у госпіталі, на свій страх і ризик призначила лікування та щоденно крапали, рятуючи від серйозного та задавленого струсу мозку”, – розповів військовослужбовець Головій.

Ігор Диня ж засвідчив, що в/ч в Запоріжжі вони знаходилися без військової форми та лише інколи харчувалися у їдальні частини. В основному ж купували собі їжу за власний кошт. “Там всім на нас було наплювати”, – засвідчили в суді бійці.

На цій ноті суддя Канівець оголосив перерву у судовому засіданні до 26-го лютого 2016-го року. Суд розпочнеться об 11:00.