Від торгівлі людьми потерпіли двадцять волинян
Волинь — область прикордонна, і тисячі краян через економічну нестабільність в державі їдуть шукати кращої долі у ближньому та дальньому зарубіжжі. Втім, таланить далеко не всім. Дехто повертається додому ні з чим.
І це ще не найгірше, адже є й випадки, коли люди потрапляють у рабство і самі стають товаром, – пише КОРДОН.
“Протягом останніх трьох років ми відправили в Міністерство соціальної політики двадцять пакетів з документами волинян для отримання статусу осіб, що потерпіли від торгівлі людьми, — говорить Олена Комар, заступниця директора департаменту соцполітики Волинської ОДА. – На сьогодні 14 з них вже мають офіційно встановлений статус. В 2015 його отримала 1 особа, позаминулого року їх було 6, 2017 – 7 людей. У їх числі є жінка, що потерпіла від сексуальної експлуатації за кордоном. Інші 13 — люди, які поїхали в Росію, Польщу та Білорусь, сподіваючись на високі заробітки. Однак по приїзду на місце у них відібрали паспорти і заборонили самовільно залишати місце роботи, утримуючи примусово”.
За словами Олени Комар, статус потерпілого від торгівлі людьми дає право цим особам на безплатний юридичний супровід, лікування в стаціонарі та сприяння у працевлаштуванні. Також їм виплачують одноразову матеріальну допомогу у розмірі трьох прожиткових мінімумів, що складає близько 5 тисяч гривень.
Вся інформація про цих осіб — строго конфіденційна. Навіть після встановлення статусу працівники органу соцзахисту, куди звернулися потерпілі, не мають права розголошувати їх персональні дані.
Для запобігання подібних випадків, каже пані Олена, пріоритетним напрямком роботи департаменту соцполітики є превентивна робота. На регіональній координаційній раді з питань протидії торгівлі людьми, куди входять представники профільних служб, щоквартально затверджують план заходів.
Зокрема, акцент роблять на інформаційно-роз’яснювальній роботі, яку проводять на волинських пунктах перетину кордону, автостанціях, площі біля візового центру, інших місцях масового скупчення людей.
“Ми переконуємо людей: якщо їдете, попередньо зберіть елементарну інформацію про роботодавця, чи справді він надійний і соціально відповідальний, — розповідає Олена Комар. — Наголошуємо про те, що пропозиція здати паспорти після перетину кордону має стати першим дзвіночком про небезпеку. Радимо заробітчанам домовитися з рідними про спеціальні фрази-паролі, які насторожать їх у такому випадку.
Окрім того, пробуємо новітні форми роботи. Зокрема, нашим соціальним партнером є гендерний інтерактивний театр “Дзеркало”, що діє при Луцькому педколеджі. Завдяки їхнім постановкам проблему торгівлі людьми ми маємо змогу донести до молоді. А якраз вона є однією із груп ризику. Про те, що кожен може стати потенційною жертвою і небезпека потрапити в рабство існує, ми намагались показати інсталяцією “Невидимі”.
Така інформаційно-роз’яснювальна робота наразі як ніколи актуальна, впевнена заступниця директора департаменту соцполітики ВОДА. Потік заробітчан зростає – лише за 2017 рік у Луцькому ЦНАПі видали 24 тисячі закордонних паспортів, причому левову частку після запровадження безвізового режиму.
До слова, така превентивна робота департаментом соцполітики Волинської ОДА проводиться в рамках реалізації Плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року з метою запобігання конфліктів та насильства і потерпіли від торгівлі людьми.
Ярина Руднік
