На Волині судили бійця 51-ої бригади
На Волині судили військового з 51-ої бригади, який відмовився виконувати наказ командира.
Засідання Володимир-Волинського міського суду відбулося в понеділок, 22 вересня, – повідомляє інформаційне агентство Волинські новини.
Павла Середюка з села Щедрогір Ратнівського району призвали під час другої хвилі часткової мобілізації. Розповідає, що о першій годині ночі подзвонив сільський голова та сказав прибути у військкомат о 6 ранку. Не отримавши повістки, чоловік прийшов у комісаріат, звідки його одразу направили до військової частини.
Вдома у чоловіка залишилося двоє батьків-інвалідів, вагітна дружина та двоє малолітніх дітей.
Захисник Павла Середюка Василь Нагорний додає, що на момент мобілізації діяла норма закону про те, що від військової служби звільняються особи, які доглядають чи то дітей, чи то батьків. Однак в комісаріаті не вивчали сімейні обставина чоловіка, а він не поклопотався про те, щоб одразу принести документи, хоча й повідомляв про батьків-інвалідів.
Поки чоловік був на полігоні, дружина втратила їхнє ненароджене дитя. Каже, він просив командира про відпустку, але його не відпустили.
Згодом, коли документи про опікунство над батьками були майже зібрані, його включили до списків тих військових, яких мали звільнити з лав ЗСУ. Захист наводив слова підполковника Іванущенка, який при свідках повідомив, що Павло Середюк має повертатися додому і заборонив підпорядковуватися іншим командирам.
Однак, 18 червня на плацу Павло Середюк почув своє прізвище у списку тих, хто мав їхати на полігон «Широкий лан» на Миколаївщині. Тоді й вчинився бунт: ті, кому напередодні обіцяли звільнення відмовилися їхати в Миколаївську область. Зачитував усний наказ тимчасово виконувач обов’язків командира частини майор Андрій Якімков, він і вимагав у військових пояснення, чому відмовилися виконувати наказ. На що ті написали рапорти.
До слова, Іванущенка, який обіцяв відпустити військових, суд не викликав у якості свідка, оскільки той перебуває у зоні АТО.
Як з’ясувалося, коли документи про опікунство були зібрані, в силу вступила норма закону, коли військовослужбовців могли звільнити за умови, що вони доглядають дітей, або дружину. Батьків з цього списку виключили. Тому чоловіку й відмовили у звільнені з лав ЗСУ, хоч ніхто не брав до уваги того, що на момент мобілізації цих змін не було.
Державний обвинувач, військовий прокурор Олег Балакунець звернув увагу суду на те, що під час засідання було доведено, що військовослужбовець Павло Середюк відмовився виконувати наказ. Тому він просив суд визнати винним підсудного за частиною 1 статті 402 Кримінального кодексу України «Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу». Покарання він просив призначити у вигляді року службового обмеження та стягнення на користь держави 15% від заробітної плати військовослужбовця. До слова, максимальне покарання за цією статтею – три роки позбавлення волі.
Захист же, своєю чергою, просив суд винести виправдувальний вирок, зважаючи на ситуацію в родині, обставини мобілізації та самої події. Сам же підсудний також просив виправдати його.
«Я готовий служити далі, але з врахуванням сімейних обставин… Прошу виправдального вироку. Мене командування заплутало, я вже не знаю кому вірити, а кому ні», – каже чоловік.
Суд першої інстанції виніс вирок, яким визнав Павла Середюка винним у вчиненні злочину згідно з частиною 1 статті 402 Кримінального кодексу України і призначив покарання у вигляді службового обмеження терміном на 6 місяців та стягнення на користь держави 10% від заробітку військового на такий самий термін. Оскільки наказу командира частини про звільнення його з лав ЗСУ не було, то він залишається на службі.
Варто нагадати, більше 10 військовослужбовців у червні цього року відмовилися їхати на Схід України і не виконали наказ командира. Однак, військові кажуть, що їх мали б звільнити з лав ЗСУ, а не посилати на Миколаївський полігон.
