Чому з мамою дитина плаче, а з іншими — ні

Інколи батьки приходять із питанням: «Чому зі мною дитина спокійна, а з мамою — кричить, плаче, зривaється?» І відповідь майже завжди одна — і вона не про «погану поведінку».

1. Діти проявляють емоції там, де почуваються у безпеці

Дитина не вибирає маму для сліз тому, що «вона слабша» чи «її легше довести».

Вона вибирає маму, тому що відчуває поруч максимальну безпеку.

Там, де дитина може розслабитися, — там і виходить назовні все, що накопичилось за день.

Це не про непослух.

Це про довіру.

2. До 7 років нервова система більш «налаштована» на маму

Мама для дитини — як емоційний барометр.

Якщо мама втомлена, тривожна чи виснажена — дитина миттєво це зчитує тілом, навіть без слів.

Тому і виникають різкі емоційні реакції — це розрядка накопиченої напруги, а не «характер поганий».

З татом дитина не завжди «зливається» так глибоко — тому виглядає спокійнішою.

3. Крик — це мова: «Мені важко. Допоможи мені витримати»

Дитина не кричить на маму. Вона кричить поруч із мамою.

Тому що саме там вона дозволяє собі бути чесною.

4. Голос дитини — це відлуння маминого стану

Коли мама хронічно втомлена або перевантажена, дитина часто починає «озвучувати» її втому.

Прибираєш із життя мами перенапругу — зникають і дитячі «приступи».

Діти відчувають мамин стан точніше за будь-який гаджет.

5. Важливо: дитина не стає «гіршою» з мамою

Вона просто показує те, що мама давно тримає в собі.

І коли допомагають не «виправити дитину», а підтримати маму, — в домі з’являється тиша. Без криків.

Якщо сьогодні ви запитаєте не «Чому він кричить?», а «Що я так довго тримала в собі?» — вам обом стане легше вже в цю мить.

Якщо ви хочете навчитись:

• знижувати напруження у дитини,
• будувати спокійну емоційну атмосферу вдома,
• розуміти, що саме стоїть за дитячими «вибухами».

Матеріалом для публікації став пост Юлії Іванової у фейсбуці.