<
Яна Никитюк

За своїх 34 роки не знала в Нововолинську іншого мера, окрім діючого

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:50 | 22.08.2020 / Погляд / / Коментарі відсутні

Я мешканка Нововолинська і за свої 34 роки я не знала іншого мера, окрім діючого, завжди задаю одне і теж питання,а чому так? Чому люди не змінюють його…невже все так добре?

А тепер про найбільш наболіле:

Ті роки, коли мій тато працював на заводі “СТО”, наш будинок був на балансі так званої “Оснастки”, у 2008 році мешканці не зуміли домовитись про створення ОСББ і віддали себе ЖКХ, так за ці 8 років з будинку зробили, м’яко кажучи …..(бойлерну, приладдя, великі діжки для води, які працювали для того, щоб подавати гарячу воду у будинок просто порізали і вивезли камазами, все що можна було здати на метал також пішло туди)…

За 8 років=1400000грн сплати мешканців пішло в нікуди….нам залишили відро вапна, і то без відра! Добре, що хоч технічний паспорт залишили. З прибудинковою територією така ж історія.

І так 2016 рік, нам вдається створити ОСББ і за 4 роки ми все-таки зробили те, що ніколи б не зробили б при ЖЕКові.

Встановлюємо власними силами тепловий лічильник, замінюємо звичайні лампи по поверхах на лед, встановлюємо датчики +систему день-ніч, міняємо вікна, робимо ремонт в ліфтовій, встановлюємо майданчик, який вибили з міської ради і самі встановлюємо, робимо огородження за підтримки народного депутата Гузя. Завдяки активним співвласникам воюємо з тими неблагополучними, що поширюють і продають наркотичні речовини і нам вдається очистити від цього будинок (хоча були погрози, переслідування, залякування, розтрощення авто, кража титанів), та ми не здались і все вийшло, разом спробували, а потім і привикли сортувати сміття і це у нас вийшло.

Тепер новий етап, нове випробування і щось не таке як було до цього. Поїздки на форум і, вуаля, фонд “Енергодім”. Робимо енергоаудит, затверджено проєкт. Меморандум підписано між фондом і міською радою, тому маю надію хоч тут допоможуть з відшкодуванням відсотків. Надія помирає останньою. Далі буде…

Тому не потрібно стояти на місці, потрібно рухатися зі швидкістю світла, хоча б не 3•10 у 8м/с в кв, а так щоб потім не було соромно нічого після себе не лишити.

Тому місту потрібні зміни і не потрібно цього боятися! Сапожнікова боятися, то в місто не ходити….

Я пишаюся собою і своїми співвласниками, вони у мене найкращі!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...