Яка жорстока та війна, який підступний той «русский мир»: кого вб’ють, кого з’яничарять
Два останніх дні думаю про Іллю Струка, нашого земляка, що загинув на Сході, хлопець планував стати священником. А також згадую ще одного волинянина, що іподияконствує при Кирилові у Москві.
Пришла вчора страшна звістка – загинув ще один захисник України, наш волинян Ілля Струк. Ми були знайомі – він довгий час приїжджав до нас у Низкиницький монастир, пономарив, помагав у недільній школі. Після служби ми частенько пили каву у келії отця Стефана. Добрий був юнак, вихований, роботящий, щирий.
Після служби в АТО в 2014-15 роках вирішив здобути духовну освіту – планував стати священником – поступив у Почаївську семінарію. Пам’ятаю, розповідав, що нікому там не розказував про службу в АТО, – назвуть “братоубийцей”, бо царить там суцільний «русский мир». Потім перевівся на заочне, – треба було допомогати мамі, що важко хворіла. Потім знову пішов в армію.
І ось, немає вже Іллі, снайперська куля обірвала його життя. Не буде вже ні одруження ні священства, сім’ї і життя, нічого, про що мріяв. Два останніх дні увесь час думаю про Іллю…
Згадую також іще одного юнака, якого знав колись. Теж волинянин. Впізнав його у трансляції “освячення” того моторошного “храму”, що його днями відкрили у Москві. Іподияконствує при Кирилові. Усміхнений був, веселий, на тому відео. На відміну від самого патріарха, що з лицем покійника “освячував” те капище у зловіщих ризах кольору діареї…
І третій юнак спадає на думку – не знаю його особисто, – він коментував мій допис про той “храм”. Мовляв, храм як храм, чого розпалювати? Патріарх сказав правду – Росія стала на ноги, не те що у нас… Ну, думає так хлопець. Теж у семінарії, до речі, вчиться.
Оті три юнака увесь час перед очима. Ілля, якого вбили, бо боронив рідну землю. Його одноліток, що іподияконствує у “главном храме” тих “вооружонних сил”, що Іллю вбили. І третій, якому той “главный храм” щиро подобається…
От думаю: “Яка ж жорстока та війна! Який підступний той «русский мир»! Кого вб’ють, кого з’яничарять…”
Третій день на душі рядок з псалмів: “Приложи имъ зла, Господи, приложи зла славным земли!”….
“Який підступний той «русский мир»! Кого вб’ють, кого з’яничарять…” – дійсно, а нас за шо ?
То таке. На війні, або ти, або тебе…
Правильно хтось то вище написав про білорусів та чомусь бачу видалили комент
на “Бузі” часто таке буває …. нажаль
Така вона незручна правда…
Яка непідступна українська дійсність, а ще диякон…
Сам хоть зрозумів що нашкрябав??
«Пане» Вікторе, Ви зрозуміли, що нашкрябали?
Але я – ні, не зрозуміла, як і інші читачі
На жаль…
Нормально написано. Дякую, о. Вікторе. Всі негативні коментарі – від з’яничарених. Слава Богу! Слава Україні!