<
Інші розділи
Віктор Мартиненко

Яка жорстока та війна, який підступний той «русский мир»: кого вб’ють, кого з’яничарять

Цей запис опубліковано більш як рік тому
13:12 | 19.06.2020 / Погляд / , /
4
/ коментарів 9

Два останніх дні думаю про Іллю Струка, нашого земляка, що загинув на Сході, хлопець планував стати священником. А також згадую ще одного волинянина, що іподияконствує при Кирилові у Москві.

Пришла вчора страшна звістка – загинув ще один захисник України, наш волинян Ілля Струк. Ми були знайомі – він довгий час приїжджав до нас у Низкиницький монастир, пономарив, помагав у недільній школі. Після служби ми частенько пили каву у келії отця Стефана. Добрий був юнак, вихований, роботящий, щирий.

Після служби в АТО в 2014-15 роках вирішив здобути духовну освіту – планував стати священником – поступив у Почаївську семінарію. Пам’ятаю, розповідав, що нікому там не розказував про службу в АТО, – назвуть “братоубийцей”, бо царить там суцільний «русский мир». Потім перевівся на заочне, – треба було допомогати мамі, що важко хворіла. Потім знову пішов в армію.

І ось, немає вже Іллі, снайперська куля обірвала його життя. Не буде вже ні одруження ні священства, сім’ї і життя, нічого, про що мріяв. Два останніх дні увесь час думаю про Іллю…

Згадую також іще одного юнака, якого знав колись. Теж волинянин. Впізнав його у трансляції “освячення” того моторошного “храму”, що його днями відкрили у Москві. Іподияконствує при Кирилові. Усміхнений був, веселий, на тому відео. На відміну від самого патріарха, що з лицем покійника “освячував” те капище у зловіщих ризах кольору діареї…

І третій юнак спадає на думку – не знаю його особисто, – він коментував мій допис про той “храм”. Мовляв, храм як храм, чого розпалювати? Патріарх сказав правду – Росія стала на ноги, не те що у нас… Ну, думає так хлопець. Теж у семінарії, до речі, вчиться.

Оті три юнака увесь час перед очима. Ілля, якого вбили, бо боронив рідну землю. Його одноліток, що іподияконствує у “главном храме” тих “вооружонних сил”, що Іллю вбили. І третій, якому той “главный храм” щиро подобається…

От думаю: “Яка ж жорстока та війна! Який підступний той «русский мир»! Кого вб’ють, кого з’яничарять…”

Третій день на душі рядок з псалмів: “Приложи имъ зла, Господи, приложи зла славным земли!”….

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 9
  1. “Який підступний той «русский мир»! Кого вб’ють, кого з’яничарять…” – дійсно, а нас за шо ?

  2. Правильно хтось то вище написав про білорусів та чомусь бачу видалили комент

  3. «Пане» Вікторе, Ви зрозуміли, що нашкрябали?
    Але я – ні, не зрозуміла, як і інші читачі
    На жаль…

    • Нормально написано. Дякую, о. Вікторе. Всі негативні коментарі – від з’яничарених. Слава Богу! Слава Україні!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 Віталій Шабунін
23.10.2024
«Це реально внутрішній ворог», – так президент Зеленський в одному з останніх звернень висловився про корупціонерів у ...
Валерій Залужний
17.10.2024
Промова Надзвичайного і повноваженого посла України у Великій Британії і Північній Ірландії, Головнокомандувача ...
Віктор Мартиненко
4.10.2024
Храм базилікального типу у селі Стара Лішня у Пормівській громаді, збудований у романському стилі IX-XIV ст. Розміри: 7х4 м. У ...
Олександр Гром
2.10.2024
Глянув Укази Президента України. Тепло на душі від того, що ми маємо живих Героїв України і більше воїнів, яких ...
Ірина Пикалюк
13.09.2024
Розвиток локальної культури в умовах війни набуває особливого значення.  Культура – це наша духовна зброя, яка ...