<
Марія Ульяновська

Як трагедія української біженки опинилася в центрі політичної суперечки у США

20:05 | 11.09.2025 / Погляд / , / Коментарі відсутні

Що сталося: 23-річна українка Ірина Заруцька, яка приїхала до США після повномасштабного вторгнення, поверталася з роботи електричкою в Північній Кароліні близько 22:00. Раптом чоловік, що сидів позаду, дістав ножа і кілька разів ударів її. Ірина померла на місці. Поліція встановила, що нападник і жертва були незнайомі, а вбивство — невмотивоване (тобто нападник вибрав жертву випадково).

Затриманий — 34-річний афроамериканець Декарлос Браун. За даними судових записів, у нього щонайменше 14 попередніх судових справ у Північній Кароліні, включно зі збройним пограбуванням, і діагностована шизофренія.

На вихідних в мережі зʼявилося жахливе відео злочину з камер спостереження у вагоні, яке викликало обурення в соцмережах і призвело до хвилі політичних дискусій у США.

Політичний аспект. Після публікації відео інцидент підхопили консервативні коментатори та союзники Білого дому, як аргумент у дискусії про безпеку в демократичних містах.

Міністр транспорту США Шон Даффі поклав вину за вбивство на місцеву владу (мер — демократка), заявивши, що місто не змогло “належно покарати рецидивіста”; Ілон Маск розкритикував суддів та окружних прокурорів за те, що вони “дозволили злочинцю вільно розгулювати”; республіканець Бренден Джонс, звинуватив демократів, які “ставлять свої ліберальні (woke) цінності вище за громадську безпеку”.

Президент Дональд Трамп висловив співчуття родині та пообіцяв жорсткі заходи проти злочинності, зокрема розгортання Нацгвардії у низці великих міст — після Вашингтона, адміністрація обіцяє відправити військових для наведення порядку щонайменше у Чикаго та Нью Йорк.

“Є злі люди, і ми повинні з цим боротися. Якщо ми з цим не впораємося, у нас не буде країни”, — заявив президент.

Расове питання: Частина консервативних блогерів закидає провідним ліберальним медіа “расову упередженість” і недостатнє висвітлення справи, оскільки нападник був темношкірим, а жертва — білошкіра. (Ця теза особливо плідно розповсюджується сьогодні). На NYT новини про це не знайшла, на CNN є детальний огляд, NBC опублікувало відео нападу, його місцевий канал в Шарлотті має це як топ тему.

Цю тезу підігріває й те, що на платформі збору коштів GoFundMe короткочасно з’явилися збори коштів на юридичний захист Брауна. В одному з коментарів до збору йшлося про те, що це допомагає “боротися з расизмом та упередженнями”. Наразі платформа їх вже видалила, оскільки правила GoFundMe забороняють фандрейзинг для осіб, офіційно обвинувачених у насильницьких злочинах.

Система психічного здоров’я. Інші коментатори апелюють до глобальної проблеми прогалин у системі психіатричної допомоги у США. Також дискутують щодо належної взаємодії судів із підсудними, які можуть мати серйозні психічні розлади.

“Декарлоса Брауна підвела судова система та служба психічного здоров’я Північної Кароліни, і тому він не повністю винен у тому, що сталося”, — йшлося в одному з коментарів до збору.

Мати Брауна також звинувачувала суди у тому, що вони дозволили її синові перебувати серед людей.

Зараз суд призначив Брауну психіатричну оцінку на осудність.

*** З власного досвіду — у США справді є інституційна проблема проблема з важкими психічно хворими людьми — їх дуже багато на вулицях, і вони не отримують належної допомоги. Прийом ліків від шизофренії зазвичай є добровільним.

На моїх знайомих нападали люди в різких психотичних станах. Я сама, коли тільки приїхала, потрапила в ситуацію, коли (мабуть) надто близько підійшла в черзі до такої людини — і вона пішла на мене з кулаками. Найбільше дивує, що люди тут навчилися цю проблему ігнорувати. На зупинці хтось може кричати диким криком, а люди поруч — стояти і спокійно чекати автобуса, наче нічого не відбувається.

Джерелом для публікації став пост Марії Ульяновської у фейсбуці.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...