<
Марія Ульяновська

Як трагедія української біженки опинилася в центрі політичної суперечки у США

20:05 | 11.09.2025 / Погляд / , / Коментарі відсутні

Що сталося: 23-річна українка Ірина Заруцька, яка приїхала до США після повномасштабного вторгнення, поверталася з роботи електричкою в Північній Кароліні близько 22:00. Раптом чоловік, що сидів позаду, дістав ножа і кілька разів ударів її. Ірина померла на місці. Поліція встановила, що нападник і жертва були незнайомі, а вбивство — невмотивоване (тобто нападник вибрав жертву випадково).

Затриманий — 34-річний афроамериканець Декарлос Браун. За даними судових записів, у нього щонайменше 14 попередніх судових справ у Північній Кароліні, включно зі збройним пограбуванням, і діагностована шизофренія.

На вихідних в мережі зʼявилося жахливе відео злочину з камер спостереження у вагоні, яке викликало обурення в соцмережах і призвело до хвилі політичних дискусій у США.

Політичний аспект. Після публікації відео інцидент підхопили консервативні коментатори та союзники Білого дому, як аргумент у дискусії про безпеку в демократичних містах.

Міністр транспорту США Шон Даффі поклав вину за вбивство на місцеву владу (мер — демократка), заявивши, що місто не змогло “належно покарати рецидивіста”; Ілон Маск розкритикував суддів та окружних прокурорів за те, що вони “дозволили злочинцю вільно розгулювати”; республіканець Бренден Джонс, звинуватив демократів, які “ставлять свої ліберальні (woke) цінності вище за громадську безпеку”.

Президент Дональд Трамп висловив співчуття родині та пообіцяв жорсткі заходи проти злочинності, зокрема розгортання Нацгвардії у низці великих міст — після Вашингтона, адміністрація обіцяє відправити військових для наведення порядку щонайменше у Чикаго та Нью Йорк.

“Є злі люди, і ми повинні з цим боротися. Якщо ми з цим не впораємося, у нас не буде країни”, — заявив президент.

Расове питання: Частина консервативних блогерів закидає провідним ліберальним медіа “расову упередженість” і недостатнє висвітлення справи, оскільки нападник був темношкірим, а жертва — білошкіра. (Ця теза особливо плідно розповсюджується сьогодні). На NYT новини про це не знайшла, на CNN є детальний огляд, NBC опублікувало відео нападу, його місцевий канал в Шарлотті має це як топ тему.

Цю тезу підігріває й те, що на платформі збору коштів GoFundMe короткочасно з’явилися збори коштів на юридичний захист Брауна. В одному з коментарів до збору йшлося про те, що це допомагає “боротися з расизмом та упередженнями”. Наразі платформа їх вже видалила, оскільки правила GoFundMe забороняють фандрейзинг для осіб, офіційно обвинувачених у насильницьких злочинах.

Система психічного здоров’я. Інші коментатори апелюють до глобальної проблеми прогалин у системі психіатричної допомоги у США. Також дискутують щодо належної взаємодії судів із підсудними, які можуть мати серйозні психічні розлади.

“Декарлоса Брауна підвела судова система та служба психічного здоров’я Північної Кароліни, і тому він не повністю винен у тому, що сталося”, — йшлося в одному з коментарів до збору.

Мати Брауна також звинувачувала суди у тому, що вони дозволили її синові перебувати серед людей.

Зараз суд призначив Брауну психіатричну оцінку на осудність.

*** З власного досвіду — у США справді є інституційна проблема проблема з важкими психічно хворими людьми — їх дуже багато на вулицях, і вони не отримують належної допомоги. Прийом ліків від шизофренії зазвичай є добровільним.

На моїх знайомих нападали люди в різких психотичних станах. Я сама, коли тільки приїхала, потрапила в ситуацію, коли (мабуть) надто близько підійшла в черзі до такої людини — і вона пішла на мене з кулаками. Найбільше дивує, що люди тут навчилися цю проблему ігнорувати. На зупинці хтось може кричати диким криком, а люди поруч — стояти і спокійно чекати автобуса, наче нічого не відбувається.

Джерелом для публікації став пост Марії Ульяновської у фейсбуці.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...