<
Віталіна Макарик

Як нас розкачують або історія про (не всім) очевидні речі

Цей запис опубліковано більш як рік тому
14:43 | 21.03.2022 / Погляд / , /
603
/ коментарі 2

«Розділяй і володарюй» завжди було улюбленою імперською стратегією. Тому росія після розпаду Союзу невпинно транслювала наративи, які розкачували і розділяли українське суспільство.

Найуспішнішими, певно, були поділ “Ющенко/Янукович” в 2004 році, що символізував протистояння Заходу і Сходу, вододіл по мовному питанню (виключно українська vs друга державна), антивакцинатори/ті, хто підтримував імунізацію тощо.

І ось вони почали війну. І зненацька з’ясувалося, що чинного президента підтримує і схід, і захід, і опозиція, україно – і російськомовні пліч-о-пліч натхненно б’ють русню, а на ковід взагалі всі забили. Українці виглядають єдиними, як ніколи. Тому з’являється новий наратив.

Ви вже здогадалися? Так, про “нахабних” переселенців і “захланних” західняків. Історії про те, як перші крутять носом, копилять губи і вимагають особливого сервісу надурняк, а другі деруть три шкури з людей за вбоге житло, виганяють на вулицю і здають у ТРО заполонили фейсбук.

Вітаю – нас знову намагаються розділити. Звісно, серед тих, хто шукає прихистку у безпечніших регіонах України чи за кордоном, трапляються нахаби. Хоча наполоханих до смерті людей, які ледь зберегли власні життя і втратили те, що мали, серед них значно більше. Звісно, є ті, хто наживаються на чужому горі і використовують ситуацію, щоб заробити. Але тих, хто відкриває для переселенців, часто зовсім чужих людей, свої доми і серця, значно більше.

І насправді не йдеться про “поганих” одних і “хороших” інших. Ідеться про те, що будь-де є гнилі, черстві, жорстокі люди. Як в усі часи і в кожному суспільстві. Тому, друзі, якщо ви не хочете грати на руку ворогу, не треба поширювати всі ці історії по ФБ. Бачите негідну поведінку – скажіть в обличчя, поставте на місце, зрештою, в екстремальних випадках навіть в табло можна зарядити (а що, воєнний час вимагає рішучих дій) чи здати в ТРО.

Але не переносити ницість окремих людей на всю спільноту, до якої вони належать. Будьмо мудрими й єдиними, підтримуймо наших захисників. І вірмо в перемогу!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наталія Мазіна
12.11.2025
У купе польського потяга нас троє жінок. Всі їдуть від онуків, які живуть за кордоном. Мої двійко — як майже рік у Чехії. Я допомагала доньці вивезти малих, бо над їхнім будинком на околиці Борисполя щоночі збивали ...
Олеся Козачук
11.11.2025
Ми живемо у непростий час — час випробувань, мужності та сили духу. Сьогодні слова «Герой», «Мир», «Незалежність» уже давно перестали бути просто поняттями з підручників, але є частиною нашого життя, нашого болю, нашої ...
Наталія Тарковська
7.11.2025
Вам не здається, що це - принизливо, коли військові дарують квартири чи авто, аби закрити збір? Активна меншість завжди була меншістю во всі віки, відповідаю.. Принизливо - не робити ніц, аби свідомість наша і далі не ...
Ігор Чернецький
5.11.2025
Є одна річ, яка мене, мабуть, найбільше зараз добиває. Не на фронті — а в тилу. Морально й фізично всередині. Раніше, коли їдеш трасою, зустрічна машина блимає дальнім — усі знали: попереду поліція. Старе правило ...
Євген Карась
28.10.2025
До Павлограда - 70 км. До Запоріжжя - 25. Суми, Харків - 20. До Краматорська - 18. Херсон - під прямим вогнем. Ти блять ще мені попость нахуй про «тицика убілі». Якщо ви не дебіли - вас тцк ніколи не «убили». У мене ...