<
Віталіна Макарик

Як нас розкачують або історія про (не всім) очевидні речі

Цей запис опубліковано більш як рік тому
14:43 | 21.03.2022 / Погляд / , / коментарі 2

«Розділяй і володарюй» завжди було улюбленою імперською стратегією. Тому росія після розпаду Союзу невпинно транслювала наративи, які розкачували і розділяли українське суспільство.

Найуспішнішими, певно, були поділ “Ющенко/Янукович” в 2004 році, що символізував протистояння Заходу і Сходу, вододіл по мовному питанню (виключно українська vs друга державна), антивакцинатори/ті, хто підтримував імунізацію тощо.

І ось вони почали війну. І зненацька з’ясувалося, що чинного президента підтримує і схід, і захід, і опозиція, україно – і російськомовні пліч-о-пліч натхненно б’ють русню, а на ковід взагалі всі забили. Українці виглядають єдиними, як ніколи. Тому з’являється новий наратив.

Ви вже здогадалися? Так, про “нахабних” переселенців і “захланних” західняків. Історії про те, як перші крутять носом, копилять губи і вимагають особливого сервісу надурняк, а другі деруть три шкури з людей за вбоге житло, виганяють на вулицю і здають у ТРО заполонили фейсбук.

Вітаю – нас знову намагаються розділити. Звісно, серед тих, хто шукає прихистку у безпечніших регіонах України чи за кордоном, трапляються нахаби. Хоча наполоханих до смерті людей, які ледь зберегли власні життя і втратили те, що мали, серед них значно більше. Звісно, є ті, хто наживаються на чужому горі і використовують ситуацію, щоб заробити. Але тих, хто відкриває для переселенців, часто зовсім чужих людей, свої доми і серця, значно більше.

І насправді не йдеться про “поганих” одних і “хороших” інших. Ідеться про те, що будь-де є гнилі, черстві, жорстокі люди. Як в усі часи і в кожному суспільстві. Тому, друзі, якщо ви не хочете грати на руку ворогу, не треба поширювати всі ці історії по ФБ. Бачите негідну поведінку – скажіть в обличчя, поставте на місце, зрештою, в екстремальних випадках навіть в табло можна зарядити (а що, воєнний час вимагає рішучих дій) чи здати в ТРО.

Але не переносити ницість окремих людей на всю спільноту, до якої вони належать. Будьмо мудрими й єдиними, підтримуймо наших захисників. І вірмо в перемогу!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Митрополит Епіфаній
16.04.2026
Сьогодні - Світлий четвер. Так він іменується у церковній традиції, бо всі дні Великоднього тижня - світлі. Адже вони нагадують про радість та світло, які Христове Воскресіння принесли людству. Однак нинішній ранок для ...
Священник Олексій Філюк
9.04.2026
Щороку перед святами ми поспішаємо на цвинтар, щоб згадати наших рідних і близьких, які вже відійшли у вічність. Несемо на могили свічки, квіти, інколи і цілі кошики зі штучними прикрасами… Бо хочеться зробити щось добре, ...
Валерій Пекар
8.04.2026
Здається, що світ стає все менш безпечним і загалом наближається до грані глобальної війни. Але парадоксальним способом може статися навпаки. Дві великі війни доводять, що сильніша держава не може перемогти й нав’язати ...
Ольга Криштопа
6.04.2026
У школі діти жартують про «втечу від ТЦК» як гру, але для дорослих, які живуть війною, такі слова звучать тривожно. Ветеранка ділиться історією, що оголює: ставлення до війни і військових формується змалку — і діти лише ...
Валерій Костюк
3.04.2026
Сьогодні в магазині почув фразу, яка, чесно, зачепила. Жінка сказала про хвилину мовчання: «Це показуха… це не потрібно… мертвих не повернеш…» І знаєте, я задумався. Так, мертвих не повернеш. Але справа ж не в цьому. ...