<
Віталіна Макарик

Як нас розкачують або історія про (не всім) очевидні речі

Цей запис опубліковано більш як рік тому
14:43 | 21.03.2022 / Погляд / , / коментарі 2

«Розділяй і володарюй» завжди було улюбленою імперською стратегією. Тому росія після розпаду Союзу невпинно транслювала наративи, які розкачували і розділяли українське суспільство.

Найуспішнішими, певно, були поділ “Ющенко/Янукович” в 2004 році, що символізував протистояння Заходу і Сходу, вододіл по мовному питанню (виключно українська vs друга державна), антивакцинатори/ті, хто підтримував імунізацію тощо.

І ось вони почали війну. І зненацька з’ясувалося, що чинного президента підтримує і схід, і захід, і опозиція, україно – і російськомовні пліч-о-пліч натхненно б’ють русню, а на ковід взагалі всі забили. Українці виглядають єдиними, як ніколи. Тому з’являється новий наратив.

Ви вже здогадалися? Так, про “нахабних” переселенців і “захланних” західняків. Історії про те, як перші крутять носом, копилять губи і вимагають особливого сервісу надурняк, а другі деруть три шкури з людей за вбоге житло, виганяють на вулицю і здають у ТРО заполонили фейсбук.

Вітаю – нас знову намагаються розділити. Звісно, серед тих, хто шукає прихистку у безпечніших регіонах України чи за кордоном, трапляються нахаби. Хоча наполоханих до смерті людей, які ледь зберегли власні життя і втратили те, що мали, серед них значно більше. Звісно, є ті, хто наживаються на чужому горі і використовують ситуацію, щоб заробити. Але тих, хто відкриває для переселенців, часто зовсім чужих людей, свої доми і серця, значно більше.

І насправді не йдеться про “поганих” одних і “хороших” інших. Ідеться про те, що будь-де є гнилі, черстві, жорстокі люди. Як в усі часи і в кожному суспільстві. Тому, друзі, якщо ви не хочете грати на руку ворогу, не треба поширювати всі ці історії по ФБ. Бачите негідну поведінку – скажіть в обличчя, поставте на місце, зрештою, в екстремальних випадках навіть в табло можна зарядити (а що, воєнний час вимагає рішучих дій) чи здати в ТРО.

Але не переносити ницість окремих людей на всю спільноту, до якої вони належать. Будьмо мудрими й єдиними, підтримуймо наших захисників. І вірмо в перемогу!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Бокоч
15.06.2026
Ніч із 14 на 15 червня була тривожною і бентежною. Ворог знову вдарив по Україні, по столиці. Ворог вдарив по Києво-Печерській лаврі. Один "шахед" влучив у Стефанівський приділ - вівтарну частину Успенського собору, а ще ...
Єгор Кравець
13.06.2026
Я особисто дуже вдячний тим полякам, які у 2022 році прихистили українців від війни. Це безцінний вчинок, який неможливо забути. Але польській державі я не бачу резону дякувати. Бо Україна – це порятунок Польщі. І коли ...
Анатолій Анатоліч
12.06.2026
Далі суто моя думка. Я вам її не нав'язую. Я не є експертом в питання життя Булгакова. Орієнтуюсь виключно на доступну інфу і на свої думки. Тож... Не розумію страждань стосовно Бvлгакова. Хочете читати- читайте. Хочете ...
Поль Мішель Манандіз
5.06.2026
А якщо він досі там — значить, хтось і далі залишає ці двері прочиненими, замість того щоб остаточно їх зачинити. Ворог проник не лише до нас. Він проник усюди, використовуючи людські слабкості, марнославство, довіру й ...
Ірина Іванців-Гріга
4.06.2026
Крик душі лікарки у кінці навчального року, яка втомилася лікувати здорові дитячі животи перед контрольними чи після заліків, або роздуми відмінниці-перфекціоністки. ...сьогодні багато говорять про якість освіти, рейтинги ...