<
Надя Перевізник

Як менше стирчати у соцмережах – навіть якщо від них залежить ваша робота

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:40 | 7.04.2021 / Погляд / /
8
/ коментарів 5

Як інтернет і соцмережі впливають конкретно на вас? Ага, конкретно на того, хто зараз читає ці букви? Тільки прошу – не відповідайте фразами якихось мудрагелів з екранів, будь ласка.

Подумайте кілька хвилин – від зручностей, типу онлайн покупок квитків і використання держсервісів, до роздратування, коли вночі відповідаєте на робочі повідомлення.

Якщо вас турбує зниження своєї продуктивності, поглинання часу та розфокус, дратівливість чи печаль через соцмережі – раджу, буквально рекомендую читати книгу “10 причин видалити свій акаунт з соцмереж просто зараз”, як лікарі радять вітаміни.

Автор Джарон Ланьє – один з перших технарів-легенд Кремнієвої долини, входить у список “300 топових винахідників у історії людства” за версією енциклопедії “Британіка”. Йому приписують авторство терміну “віртуальна реальність”.

Хоч Ланьє айтішник, він говорить саме про вплив технологій соцмереж на людину і суспільство. Обов’язково гляньте його виступ на ТЕD, якщо вподобайка – вперед до книги!

Інтернету трохи більше 35 років, але він кардинально змінив усі сфери нашого життя.

За даними глобальних досліджень, на кшталт We are social, середньостатистична людина проводить в мережі до 8 годин у день.

Спочатку це було просто інформування, розваги, бізнес, навчання.

Наступним витком розвитку стала “двосторонність” – коли почалася епоха форумів.

Далі у океані інтернету з’явилися вони – соціальні мережі. Facebook 16 років тому, Instagram всього 10, YouTube 15 років. Люди почали не просто споглядати монітор, а виражати свої реакції символами типу “лайк”, коментувати, реєструватися, купувати і тд. Тобто, фактично жити там, вести справи і добровільно залишати терабайти даних про себе.

Зараз ці програми манять нас так само сильно, як шоколадки, печеньки, фастфуд, цигарки і алкоголь. Ніколи не задумувалися чому?

Бо ви людина без волі, на відміну від інших? Зовсім ніт.

Ланьє розкриває технічну і психологічну природу нашої залежності, бо знає цю кухню зсередини. Знає, як алгоритми змінюють людську поведінку, як їх свідомо пишуть для цього.

О ні, не великі брати. Просто великий бізнес, реклама. Просто прибуток, нічого особистого. З одним лише винятком – нечуваних до того масштабів.

Автор утікач з техно індустрії, ескейпіст системи, вважає своїм покликанням розказати – чому соцмережі небезпечні, як тютюн чи великі дози цукру. Які колись вживали з радістю, а зараз вважають поганими звичками. Є всі шанси, що таке незабаром станеться з соцмережами.

Книга закликає нас взяти відповідальність за своє онлайн життя – заради життя реального.

Текст автора революційний, маніфестовий у стилі Карла Маркса “я звинувачую”. Буде імпонувати натурам активним, емоційним, з іншого боку – може відлякувати людей аналітичного типу, раціональних.

Так, Джарон Ланьє називає Facebook “Корпорацією монстрів”. Розповідає, як він змінює засади людської поведінки і суспільства – цитатами самих засновників.

Б’є у дзвони про загрози впливу алгоритмів, які підбирають контент саме під вас й перетворюють на керованих віслючків у інфо бульбашках, як ніколи до того в історії.

Розказує, чому поведінка перетворилася на продукт, хто і як на цьому заробляє.

Але нехай цей пристрасний стиль не завадить почути раціональні, поділені на 10 блоків, аргументи протистояння масовому використанню соцмереж. Факти, цитати розробників і дані, які приголомшать й наштовхнуть на роздуми.

Автор насправді не радить прямо видалити свій акаунт. Але розуміти суть технології, обмежити її вплив на себе, користуватися мінімально, розвивати критичне мислення.

Книга, яка допоможе покращити якість життя

Людина, текст якої читаєте прямо зараз, пройшла стадію залежності від соцмереж.

Я зробила успішну кар’єру комунікаційника, але потім відчула передозування й токсикацію інформацією через них.

Вивчала тему кілька років, здебільшого англомовні науково-популярні джерела. Тому зараз використовую соцмережі дозовано.

Наприклад, у месенджери заходжу зазвичай після прийому їжі, три рази на день, майже не веду Instagram.

На своєму досвіді тепер знаю, як зростає ефективність, коли увага не розхитана сотнями непотрібних повідомлень та уривків інформації.

Мене, як маркетолога, турбує те, що колись було ми називали рекламою й креативом, від якого ви могли відмовитися, – зараз перетворилося на технологічну зміну вашої поведінки. Завдяки алгоритмам пошуковиків і соцмереж, які буквально формують вашу цифрову реальність, безапеляційно не даючи вам вибору.

Голос Ланьє не один у океані інформації. До того нашумів виступ екс-працівника Google Трістан Харріса на конференції TED, а книги типу “Інтернет залежність” Кімберлі Янг, “Цифовий мінімалізм” Кела Ньюпорта або “Дозволь собі сумувати без телефону в руках” Мануш Замороді збирають все більше прихильників у всьому світі.

Вчені людинознавчих наук проводять численні дослідження нашої поведінки в мережі й також віщують їх негативні впливи.

В Україні маємо дуже ранній початок тренду медіа-гігієни, про неї говорять поки надзвичайно мало, лише у топових колах інформаційних й технологічних індустрій.

Знаю з досвіду – я проводжу лекції та воркшопи з цієї теми – поки приходить мало людей. А дарма – адже це напряму стосується нашого ментального здоров’я, просто цей зв’язок поки неочевидний.

Ми те, що ми споживаємо. Це стосується не тільки їжі для шлунку, а інформації для мозку.

Тож бажаю нам успіхів у боротьбі за свою онлайн ідентичність і свободу!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 5

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Віктор Вілентко
27.03.2024
Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на ...
Артем Чапай
22.03.2024
Сьогодні вночі мої діти, як і багато інших, спали в коридорі. Я за них не особливо боявся. Коли друг-військовослужбовець ...
В'ячеслав Стрий
19.03.2024
Хочеться бачити рідне селище Іваничі ошатним, чепурним, упорядкованим. Але воно дедалі занепадає. Бо у голови громади ...
Катерина Матвіїва
13.03.2024
Не можу мовчати. Адже йдеться не лише про видання БУГ у якому я працюю, а й особисто про мене, як журналіста. І про мою ...
Дарина Мироненко
12.03.2024
Нещодавно зустрілася з близьким другом, який військовослужбовець, поговорити про життя. Він розповів, як на фронті мав ...