<
Марія Приступа

Від кухні до подіуму: як професійна освіта відкрила мені світ

17:12 | 1.08.2025 / Погляд /
296
/ Коментарі відсутні

Привіт, я Марія. Мені 24 роки, і вже рік я живу в Нью-Йорку, працюючи професійною моделлю. До цього в мене був річний контракт у Канаді, де я встигла з’явитися на великих екранах спортивних магазинів, прикрасити обкладинку журналу та стати обличчям багатьох брендів, зокрема весільних суконь і верхнього одягу. Йдучи за своєю мрією, я створила YouTube-канал, де ділюся досвідом та розповідаю про свій життєвий шлях. За останні три роки я змінила чотири країни, “пишучи історію свого життя”, але ніколи не забуваю, з чого все починалося.

Я повністю підтримую думку однієї з найвпливовіших жінок світу, Опри Вінфрі: «Освіта — ключ до відкриття світу, паспорт до свободи».

Мій шлях до мрії пролягав від Нововолинська до Нью-Йорка. У 2016 році, після закінчення школи, я, 15-річна дівчина, вирішила вступити до Нововолинського вищого професійного училища. Мене приваблювали чудові відгуки інших учнів: дружній педагогічний колектив, цікаві практики, нові знайомства та друзі! Усе це було надзвичайно захопливим! У 2020 році я завершила навчання вже в Нововолинському центрі професійно-технічної освіти та здобула професію «Кухар, кондитер». І донині я жодного разу не пошкодувала про свій вибір.

Роки навчання були неймовірними! Згадуючи всі моменти, інколи хочеться повернутися в той безтурботний час і насолоджуватися цікавими заняттями та веселими перервами. Моєю улюбленою частиною навчального процесу була практика, яка проходила на території училища, а також на різних підприємствах міста, зокрема на «Кроноспан УА». Ми не лише набували професійних навичок, але й отримували чудові емоції, що назавжди закарбувалися в моїй пам’яті.

Саме в цьому закладі освіти я виросла! Усі ці роки ми стикалися з чималою кількістю перешкод та випробувань, та поруч з нами завжди була міцна підтримка і допомога наших викладачів та майстрів. Прийшовши до училища зовсім юною, я вже залишала його стіни сформованим фахівцем: дорослою, впевненою, з чітким розумінням свого шляху. Я отримала безцінний досвід, з яким вирушила у доросле життя, знаючи, що, докладаючи зусиль і маючи бажання, можна досягти великих вершин.

Для мене було великим щастям прощатися з педагогами, знаючи, що навіть з роками вони зустрінуть тебе з відкритими обіймами, як і тоді, коли ви тільки переступили поріг закладу освіти. Це були прекрасні студентські роки!

Дорогий друже, абітурієнте! Я розумію, що прийняття рішень у житті іноді буває непростим. Найголовніше – завжди прислухатися до свого серця! Воно підкаже і направить тебе на твій, особливий шлях!

Колись я обрала свій шлях і, здобувши освіту в Нововолинському центрі професійної освіти, жодного дня не пошкодувала! Пам’ятай, що твій вибір – це ключ до майбутнього, і я вірю, ти приймеш найкраще рішення для себе.

Нехай тобі щастить. Бажаю успіхів, натхнення і миру! Міцно обіймаю.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Володимир Бахненко
26.03.2026
Не ТЦК. Їхав додому з мого госпіталя, де працюю з військовими і на житомирській трасі зустрів таку наліпку. Я чув про такі наліпки раніше. Але вчора побачив вперше. Сфотографував. І це мене дуже зачепило. Ми живемо в ...
Аліна Шубська
25.03.2026
Щоразу як пишу про свою тверезість, з'являється пул коментарів, які вже стали традиційними настільки, що їх можна об'єднати в окремі групи. Наприклад: 1. Алкогольна залежність — це вибір, можна ж було просто не пити Ні, ...
Денис Казанський
19.03.2026
Тема закінчення війни в Україні знову відходить на другий план. Після певних надій на якусь домовленість стало ясно, що ніякого припинення вогню в осяжному майбутньому не буде. А коли буде? На мій суб'єктивний погляд, ...
Володимир Демчук
18.03.2026
Маю певні міркування, котрими хочу з вами, читачі, поділитись. Останнім часом все частіше ловлю себе на тривожній думці, що на зустрічі траурних кортежів, які заходять у наше місто зі сторони Володимира (а інколи і зі ...
Ольга Атаманюк
17.03.2026
Останнім часом я все частіше бачу у соцмережах палкі дискусії на тему трапез прямо на кладовищах, де одні люди з серйозним виглядом розповідають про «давні традиції», інші з не менш серйозним виглядом виставляють фото ...