<
Володимир Демчук

У Нововолинській філії Червоного хреста, мені, як батьку загиблого у Донецькому аеропорту кіборга, повідомили, що війна з Росією розпочалась у 2022 році

15:33 | 23.01.2024 / Погляд / /
376
/ 1 коментар

Про День Соборності України мені би хотілось написати щось патріотичне та надихаюче, одначе реальність цілком інша і змушує висловити не такі думки.

Як голова ГО “Незламні нововолинці”, що вже стільки років єднає рідних, що втратили синів, чоловіків, братів у боях за Україну від початку АТО-ООС, щодень отримую багато дзвінків. Це і військові, і активні небайдужі громадяни, і меценати, і представники з установ, підприємств та організацій та владних інституцій, і, звісно ж, ті, хто входить до нашої спільноти. І от у ранок Дня Соборності телефонує до мене одна мама, що втратила сина на самому початку АТО, ще у 2014 році. Каже, що дізналась про видачу продуктових наборів, але коли звернулась, то місцева філія “Червоного хреста” відмовилась їй надати таку допомогу. Обгрунтували тим, що дійсно допомагають родинам полеглих військових, але – увага! – лише тим, хто загинув від початку повномасштабного вторгнення, тут не враховується час АТО\ООС. Постановив заїхати у представництво цієї міжнародної організації, аби вияснити все у них.

У офісі мені пояснили, що дійсно мають таку програму, підтриману закордонними донорами, мають продуктові набори і справді надають їх лише родинам, чиї Герої віддали життя за Україну з початку повномасштабного вторгнення. Для підтвердження такої інформації навіть зателефонували у Луцьк, аби представниця обласної філії прокоментувала.

І що ж я почув від Оксани, яка відповідала на дзвінок? “Так раніше ж не було війни, війна почалась лише у 2022 році!” Так, вона саме це і сказала мені – батькові, що втратив сина у Донецькому аеропорту. Голові громадської організації, де матері, дружини й діти тих, хто не вийшов живим з Іловайського котла, хто боронив Україну у перші дні, відколи “вєжлівиє люді” почали наводити свої порядки на Донеччині та Луганщині, хто поліг від перших ракет та “градів”, кого зустріло місто від 2014 і до повномасштабного вторгнення.

Тут справа не про продуктовий набір, ні. Тут в центрі уваги – повага до Матері, що народила, виховала і поховала Українця. Матері, у котрої більше нікого немає. Тоді, у 2014 році у неї забрали сенс життя… Вона відтоді живе лише заради пам’яті про сина. І ще тут про єдність, про яку стільки пишуть у День Соборності України.

Тільки ж де ця єдність, коли руками міжнародної організації так применшили подвиг наших синів?!

І міг би написати ще чимало про Міжнародний Комітет Червоного Хреста, згадати про їх (без)діяльність у роботі з полоненими, але не стану. Я хочу вибачень. Офіційних.

Джерелом для публікації став пост на фейсбук-сторінці Володимира Демчука, голови ГО “Незламні нововолинці” 

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар
  1. пане Володимир, червоний хрест – це нічого не вартісна організація, яка давно втратила любу ціль для існування.
    дивно шо вони вам ше не сказали, шо то Україна або винна шо рашисти на неї напали, а то й шо Вона напала.
    представники цієї нікчемної організації насміхаються з наших воїнів у полоні, але дуже пристально стежать шоб хоч не образили рашистських полонених у нас, хоча у тих морди такі відкормлені, якими ніколи навіть до війни не були.
    це мафія. знайте це, шоб не приходилось розчаровуватись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Віктор Вілентко
27.03.2024
Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на ...
Артем Чапай
22.03.2024
Сьогодні вночі мої діти, як і багато інших, спали в коридорі. Я за них не особливо боявся. Коли друг-військовослужбовець ...
В'ячеслав Стрий
19.03.2024
Хочеться бачити рідне селище Іваничі ошатним, чепурним, упорядкованим. Але воно дедалі занепадає. Бо у голови громади ...
Катерина Матвіїва
13.03.2024
Не можу мовчати. Адже йдеться не лише про видання БУГ у якому я працюю, а й особисто про мене, як журналіста. І про мою ...
Дарина Мироненко
12.03.2024
Нещодавно зустрілася з близьким другом, який військовослужбовець, поговорити про життя. Він розповів, як на фронті мав ...