<
Алла Мазур

У мене виявили злоякісну пухлину. Починаю боротися і закликаю жінок бути уважними до себе

Цей запис опубліковано більш як рік тому
13:10 | 13.11.2019 / Погляд / / Коментарі відсутні

Спочатку я піймала себе на бажанні закритися, нікому не розповідати про хворобу, але згодом зрозуміла, що ми мусимо змінити ставлення до онкохворих у суспільстві та закликаю жінок регулярно проходити обстеження у лікарів.

Я знаю: про це у нас не люблять говорити публічно. Воліють залишити в колі близьких друзів і родини. І згадують в кращому разі тоді, коли вже все минулося. Бо надто великий виклик.

Я теж піймала себе на бажанні закритися в собі і певний час так робила. Але згодом зрозуміла: не можна боятися. Ми мусимо змінити ставлення до онкохвороб у суспільстві. Навчитися говорити про них – відкрито і спокійно. І з рівня трагедії – переводити на рівень проблеми. Яку – можна вирішити. Бо це, звісно, не нежить. Але давно не вирок. Медицина навчилася справлятися з цим – в багатьох випадках. Головне – виявити вчасно.

Тому – вирішила розказати вам. У мене виявили злоякісну пухлину. Вони, виявляється, є безсимптомні. І я – починаю боротися.

Вдячна собі, що таки знайшла час для огляду. Вдячна українським лікарям, які вчасно відправили на біопсію: виконавши міжнародний протокол. Вдячна за допомогу моїй родині, моїм друзям, моїм колегам з ТСН, готовим підставити плече у важку хвилину. Сподіваюсь на делікатність колег з інших видань.

І розказую, щоб надихнути кожну українську жінку – особливо після 45-ти – проходити профілактичний огляд хоча б раз в рік. І зробити це – невідкладно.

Ставитись до себе уважно.

Знаходити час – і перевірятись. Бажано – кількома способами. І навіть в кількох установах. Тоді шанси на здорове життя значно зростають.

Це всі подробиці, які вважаю доречним повідомити зараз. Боротьба почалася, і я вже відчула: шлях не буде легким. Але я планую працювати далі, не випадати з життя. І вірю, що наступний пост на цю тему – нехай і через певний час – буде про перемогу. Тоді і розповім все докладніше.

Якщо у вас з”явиться бажання допомогти – прошу підтримати маленьких підопічних фонду Таблеточки. Онкохворих діток, які завжди потребують найбільшої нашої уваги.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Митрополит Епіфаній
16.04.2026
Сьогодні - Світлий четвер. Так він іменується у церковній традиції, бо всі дні Великоднього тижня - світлі. Адже вони нагадують про радість та світло, які Христове Воскресіння принесли людству. Однак нинішній ранок для ...
Священник Олексій Філюк
9.04.2026
Щороку перед святами ми поспішаємо на цвинтар, щоб згадати наших рідних і близьких, які вже відійшли у вічність. Несемо на могили свічки, квіти, інколи і цілі кошики зі штучними прикрасами… Бо хочеться зробити щось добре, ...
Валерій Пекар
8.04.2026
Здається, що світ стає все менш безпечним і загалом наближається до грані глобальної війни. Але парадоксальним способом може статися навпаки. Дві великі війни доводять, що сильніша держава не може перемогти й нав’язати ...
Ольга Криштопа
6.04.2026
У школі діти жартують про «втечу від ТЦК» як гру, але для дорослих, які живуть війною, такі слова звучать тривожно. Ветеранка ділиться історією, що оголює: ставлення до війни і військових формується змалку — і діти лише ...
Валерій Костюк
3.04.2026
Сьогодні в магазині почув фразу, яка, чесно, зачепила. Жінка сказала про хвилину мовчання: «Це показуха… це не потрібно… мертвих не повернеш…» І знаєте, я задумався. Так, мертвих не повернеш. Але справа ж не в цьому. ...