<
Алла Мазур

У мене виявили злоякісну пухлину. Починаю боротися і закликаю жінок бути уважними до себе

Цей запис опубліковано більш як рік тому
13:10 | 13.11.2019 / Погляд / /
5
/ Коментарі відсутні

Спочатку я піймала себе на бажанні закритися, нікому не розповідати про хворобу, але згодом зрозуміла, що ми мусимо змінити ставлення до онкохворих у суспільстві та закликаю жінок регулярно проходити обстеження у лікарів.

Я знаю: про це у нас не люблять говорити публічно. Воліють залишити в колі близьких друзів і родини. І згадують в кращому разі тоді, коли вже все минулося. Бо надто великий виклик.

Я теж піймала себе на бажанні закритися в собі і певний час так робила. Але згодом зрозуміла: не можна боятися. Ми мусимо змінити ставлення до онкохвороб у суспільстві. Навчитися говорити про них – відкрито і спокійно. І з рівня трагедії – переводити на рівень проблеми. Яку – можна вирішити. Бо це, звісно, не нежить. Але давно не вирок. Медицина навчилася справлятися з цим – в багатьох випадках. Головне – виявити вчасно.

Тому – вирішила розказати вам. У мене виявили злоякісну пухлину. Вони, виявляється, є безсимптомні. І я – починаю боротися.

Вдячна собі, що таки знайшла час для огляду. Вдячна українським лікарям, які вчасно відправили на біопсію: виконавши міжнародний протокол. Вдячна за допомогу моїй родині, моїм друзям, моїм колегам з ТСН, готовим підставити плече у важку хвилину. Сподіваюсь на делікатність колег з інших видань.

І розказую, щоб надихнути кожну українську жінку – особливо після 45-ти – проходити профілактичний огляд хоча б раз в рік. І зробити це – невідкладно.

Ставитись до себе уважно.

Знаходити час – і перевірятись. Бажано – кількома способами. І навіть в кількох установах. Тоді шанси на здорове життя значно зростають.

Це всі подробиці, які вважаю доречним повідомити зараз. Боротьба почалася, і я вже відчула: шлях не буде легким. Але я планую працювати далі, не випадати з життя. І вірю, що наступний пост на цю тему – нехай і через певний час – буде про перемогу. Тоді і розповім все докладніше.

Якщо у вас з”явиться бажання допомогти – прошу підтримати маленьких підопічних фонду Таблеточки. Онкохворих діток, які завжди потребують найбільшої нашої уваги.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Зосим Колбун
18.12.2025
І ще раз вертаючись до постаті Павла Мерседеса. Отець Павло, він же Паша Мерседес, в миру - Петро Дмитрович Лебідь, фігура доволі одіозна. Уродженець села Бобрин, що на Рівненщині, у 1988 році акурат на Різдво, 7 січня, ...
Володимир Демчук
17.12.2025
На жаль, виявляється, окремим українцям навіть у час протистояння з ворогом треба нагадувати про те, яку цінність має наша мова і чому важливо говорити не на язикє. Згадаймо початок повномасштабної фази. Хтось із вас ...
Ярослав Матвійчук
16.12.2025
Вчора відбулося підсумкове засідання постійної депутатської комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Волинської обласної ради, у якій працюю. Проаналізували освоєння бюджетних коштів у році, що добігає ...
Юлія Іванова
15.12.2025
Інколи батьки приходять із питанням: «Чому зі мною дитина спокійна, а з мамою — кричить, плаче, зривaється?» І відповідь майже завжди одна — і вона не про «погану поведінку». 1. Діти проявляють емоції там, де почуваються ...
Зосим Колбун
11.12.2025
Я прибув у Нововолинськ у 1967 році. Моєю першою (і єдиною) оселею у місті була (і є) квартира на Шахтарському мікрорайні), зовсім неподалік монастиря, у ті роки закинутого. Інтерес мене і смикнув відвідати це місце. ...