Три роки повномасштабної: а скільки ще?.. І що буде з людьми, які воюють та допомагають?
Три роки….повномасштабна… А скільки ще буде років? І що буде з людьми, які залишились боронити і допомагати? Вже залишилось набагато менше бажаючих щось робити…не засуджую, ні…це ж вибір кожного, не жаліюсь, ні…це ж мій вибір, хоча теж розчарована максимально…у багатьох людях….і повторюсь- не засуджую, просто роблю висновки.
Перший рік війни був показовий- багато людей об’єдналось , допомагали як могли і чим могли, тут немає дрібниць..і наші захисники працювали, був інтузіазм, розуміння, що за їхніми спинами ціла країна, люди, будинки, тварини, території…. Плакали всі від Бучі, Маріуполя і інших ситуацій в багатьох містах…
Другий рік війни трохи почав здавати позиції….в плані допомоги, адже багато волонтерів здуваються, кидають ту роботу в ущерб сім’ї і здоров’ю , ну так…де ж держава…зручно зняти з себе відповідальність за чиєсь життя…легше обісрати і на диванах говорити , що не так…військові ….серце розривалось, початок тих ж самих розчарувань….
Третій рік війни….оооо, тут починається вигорання, шкода, що я не вірила брату, коли він про це говорив два роки тому. Вигорання з середини, яке відбиває будь яке бажання щось робити, дивлячись на ту не справедливість… і ніби щось робиш… але вже не тішить тебе ні фотка від хлопців, ні повідомлення, ні слова вдячності…. просто робиш на автоматі… а деколи вже й не робиш…. (Хоча по факту- це єдине , що тішить, зворотній зв’язок)…. те саме і в них.. аааа, ні, не те саме- ще гірше, ніхто не хоче йти вмирати …. ніхто не хотів навіть з тих хто пішов добровольцем, не під примусом…. а на третій рік війни добровольців немає… і не буде….. і що ж таке… вже таке… все менше людей плаче за загиблими і понівеченими містами і тілами…. навіть честь героям віддають одиниці… втомились вони, блін… держава винна і повинна… а ви хто? Не частина цієї держави?
І що ми маємо? Усвідомлення що три роки були даремної боротьби? Що всі життя , які забрала війна були марні? Що території за які боролись, будинки в яких жили, підуть в забуття і лише будуть в книжках по історії? І то не відомо в чиїх книжках…. можливо навіть не нашою мовою і з перекрученими фактами… пишіть історію зараз, своїми вчинками…
Гидко читати дописи багатьох людей за президента, за ще когось… ви не на їхньому місці.. чому ж такі експерти не йдуть витягувати країну , вони ж знають як…. а лише підбурюють людей на негатив, бунти і війну ще й між собою… і що ж залишається? Громадянська війна? Оооо, і це означає, що те би..дло перемогло…. як вам такий кінець?
Знаєте, поки ще не пізно, щось робити, треба робити, малими кроками, хто як може і чим може…. легше буде не скоро, а для когось не буде ніколи…. Я вірю в Бога, але молитв одних не достатньо…
Матеріалом для публікації став пост олександри Шептор-Крась у фейсбуці.
