<
Олександр Положинський

Тартаку — 30: чи варто відновлювати те, чого вже давно немає?

18:14 | 22.01.2026 / Погляд / / Коментарі відсутні

Тривожна ніч з обстрілами. Відключення тепла і світла. Пишу приватне повідомлення, в якому аналізую стан мого творчого життя в даний момент.

Раптом отримую звістку, що помер мій друг. Друг хворів і готувався до цього моменту, але я вірив, що ми ще побачимося. Заходжу у ФБ, щоб дізнатися, чи є вже якісь повідомлення щодо цієї трагічної звістки – поки нема.

Натомість є нагадування, що 4 роки тому Тартак припинив своє існування. Згадую, що друг, якого не стало, свого часу немало допоміг цьому моєму проектові. І раптом – вперше за ці роки – думаю, а може варто відновити Тартак?

Думка ще зовсім свіжа і непевна, я й сам не знаю, чи цього хочу. Просто це сталося дійсно вперше – ось така думка в моїй голові. А Тартаку ж в цьому році має бути 30.

Дуже мені потрібно зараз дізнатися про ваші міркування з цього приводу – чи варто відновлювати те, чого вже давно немає?

Якщо ж відновлювати – то в якому складі? Кого кликати у цей відновлений гурт? Тих, хто в ньому вже грали? Чи нових? І чи грати тільки Тартак, чи все – з усіх моїх проектів? Але якщо брати нових музик та грати всі пісні – чим це відрізнятиметься від того, що є в мене зараз?

Коротше, ви напишіть свої думки. Просто тому, що мені це зараз потрібно. Хоча би тільки для ознайомлення. Бо не факт, навіть якщо всі ви викажете підтримку ідеї відновлення Тартака, що я так і зроблю. Але почитаю з цікавістю й вдячністю. Зрештою, війна триває, кінця їй поки не видно, а я продовжую службу.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...
Аліна Михайлова
12.08.2026
«Вони воюють, щоб ми могли жити». Ці 4 фото зроблені в один день. Сьогодні. Практично в один час. Київ та східний фронт. Третій день поспіль мені на стаб привозять згорівших бійців в страшних опіках. Термобаричні скиди - ...
Олена Марушко
7.08.2026
В епоху швидкої моди та масового виробництва, коли одяг можна купити у кілька кліків, а викинути уже за сезон, у нашому місті залишається місце, де час ніби уповільнив свій рух. Це навчально-практичний центр сервісного ...