<
Олександр Положинський

Тартаку — 30: чи варто відновлювати те, чого вже давно немає?

18:14 | 22.01.2026 / Погляд / / Коментарі відсутні

Тривожна ніч з обстрілами. Відключення тепла і світла. Пишу приватне повідомлення, в якому аналізую стан мого творчого життя в даний момент.

Раптом отримую звістку, що помер мій друг. Друг хворів і готувався до цього моменту, але я вірив, що ми ще побачимося. Заходжу у ФБ, щоб дізнатися, чи є вже якісь повідомлення щодо цієї трагічної звістки – поки нема.

Натомість є нагадування, що 4 роки тому Тартак припинив своє існування. Згадую, що друг, якого не стало, свого часу немало допоміг цьому моєму проектові. І раптом – вперше за ці роки – думаю, а може варто відновити Тартак?

Думка ще зовсім свіжа і непевна, я й сам не знаю, чи цього хочу. Просто це сталося дійсно вперше – ось така думка в моїй голові. А Тартаку ж в цьому році має бути 30.

Дуже мені потрібно зараз дізнатися про ваші міркування з цього приводу – чи варто відновлювати те, чого вже давно немає?

Якщо ж відновлювати – то в якому складі? Кого кликати у цей відновлений гурт? Тих, хто в ньому вже грали? Чи нових? І чи грати тільки Тартак, чи все – з усіх моїх проектів? Але якщо брати нових музик та грати всі пісні – чим це відрізнятиметься від того, що є в мене зараз?

Коротше, ви напишіть свої думки. Просто тому, що мені це зараз потрібно. Хоча би тільки для ознайомлення. Бо не факт, навіть якщо всі ви викажете підтримку ідеї відновлення Тартака, що я так і зроблю. Але почитаю з цікавістю й вдячністю. Зрештою, війна триває, кінця їй поки не видно, а я продовжую службу.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Священник Олексій Філюк
9.04.2026
Щороку перед святами ми поспішаємо на цвинтар, щоб згадати наших рідних і близьких, які вже відійшли у вічність. Несемо на могили свічки, квіти, інколи і цілі кошики зі штучними прикрасами… Бо хочеться зробити щось добре, ...
Валерій Пекар
8.04.2026
Здається, що світ стає все менш безпечним і загалом наближається до грані глобальної війни. Але парадоксальним способом може статися навпаки. Дві великі війни доводять, що сильніша держава не може перемогти й нав’язати ...
Ольга Криштопа
6.04.2026
У школі діти жартують про «втечу від ТЦК» як гру, але для дорослих, які живуть війною, такі слова звучать тривожно. Ветеранка ділиться історією, що оголює: ставлення до війни і військових формується змалку — і діти лише ...
Валерій Костюк
3.04.2026
Сьогодні в магазині почув фразу, яка, чесно, зачепила. Жінка сказала про хвилину мовчання: «Це показуха… це не потрібно… мертвих не повернеш…» І знаєте, я задумався. Так, мертвих не повернеш. Але справа ж не в цьому. ...
Жанна Білоцька
31.03.2026
В одному з коментарів під дописом про толоку на сторінці міського голови натрапила на репліку жінки, яка з іронією запитувала: мовляв, що робитимуть двірники, коли за них інші приберуть — «бухати»? Я їй відповіла. Але ...