<
Олександр Положинський

Тартаку — 30: чи варто відновлювати те, чого вже давно немає?

18:14 | 22.01.2026 / Погляд / / Коментарі відсутні

Тривожна ніч з обстрілами. Відключення тепла і світла. Пишу приватне повідомлення, в якому аналізую стан мого творчого життя в даний момент.

Раптом отримую звістку, що помер мій друг. Друг хворів і готувався до цього моменту, але я вірив, що ми ще побачимося. Заходжу у ФБ, щоб дізнатися, чи є вже якісь повідомлення щодо цієї трагічної звістки – поки нема.

Натомість є нагадування, що 4 роки тому Тартак припинив своє існування. Згадую, що друг, якого не стало, свого часу немало допоміг цьому моєму проектові. І раптом – вперше за ці роки – думаю, а може варто відновити Тартак?

Думка ще зовсім свіжа і непевна, я й сам не знаю, чи цього хочу. Просто це сталося дійсно вперше – ось така думка в моїй голові. А Тартаку ж в цьому році має бути 30.

Дуже мені потрібно зараз дізнатися про ваші міркування з цього приводу – чи варто відновлювати те, чого вже давно немає?

Якщо ж відновлювати – то в якому складі? Кого кликати у цей відновлений гурт? Тих, хто в ньому вже грали? Чи нових? І чи грати тільки Тартак, чи все – з усіх моїх проектів? Але якщо брати нових музик та грати всі пісні – чим це відрізнятиметься від того, що є в мене зараз?

Коротше, ви напишіть свої думки. Просто тому, що мені це зараз потрібно. Хоча би тільки для ознайомлення. Бо не факт, навіть якщо всі ви викажете підтримку ідеї відновлення Тартака, що я так і зроблю. Але почитаю з цікавістю й вдячністю. Зрештою, війна триває, кінця їй поки не видно, а я продовжую службу.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Бокоч
15.06.2026
Ніч із 14 на 15 червня була тривожною і бентежною. Ворог знову вдарив по Україні, по столиці. Ворог вдарив по Києво-Печерській лаврі. Один "шахед" влучив у Стефанівський приділ - вівтарну частину Успенського собору, а ще ...
Єгор Кравець
13.06.2026
Я особисто дуже вдячний тим полякам, які у 2022 році прихистили українців від війни. Це безцінний вчинок, який неможливо забути. Але польській державі я не бачу резону дякувати. Бо Україна – це порятунок Польщі. І коли ...
Анатолій Анатоліч
12.06.2026
Далі суто моя думка. Я вам її не нав'язую. Я не є експертом в питання життя Булгакова. Орієнтуюсь виключно на доступну інфу і на свої думки. Тож... Не розумію страждань стосовно Бvлгакова. Хочете читати- читайте. Хочете ...
Поль Мішель Манандіз
5.06.2026
А якщо він досі там — значить, хтось і далі залишає ці двері прочиненими, замість того щоб остаточно їх зачинити. Ворог проник не лише до нас. Він проник усюди, використовуючи людські слабкості, марнославство, довіру й ...
Ірина Іванців-Гріга
4.06.2026
Крик душі лікарки у кінці навчального року, яка втомилася лікувати здорові дитячі животи перед контрольними чи після заліків, або роздуми відмінниці-перфекціоністки. ...сьогодні багато говорять про якість освіти, рейтинги ...