<
Володимир Дибель

Таке враження, що госпітальні округи робили з огляду не на потреби людей, а зовсім з інших міркувань

Цей запис опубліковано більш як рік тому
15:45 | 30.11.2017 / Погляд /
3
/ Коментарі відсутні

Ми ще не завершили реформи первинної медичної допомоги, а вже пишемо закони… Закон може задекларувати багато доброго й потрібного, але яка буде його ефективність, якщо матеріальна база первинки — слабка? Спочатку потрібно оснастити амбулаторії, ФАПи, дати їм нормальний транспорт, адже медик не перебуває на території, яку має обслуговувати.

Потрібно дати апаратуру для первинної діагностики, та багато чого ще треба, щоб медики в первинній ланці могли надавати бодай мінімальну допомогу. Найпершою проблемою медицини на селі є забезпечення кадрами. Їх нема. Звісно, досвідчені «аси», які вже у віці, працюють і вже не поїдуть за кордон. Але вони відходять, а де молоді лікарі?

Українська зарплата не дозволить прогодувати сім’ю та підвищити свій фаховий рівень.

Сьогодні медик на селі — при зарплаті, котра часто не досягає і 3200 грн! Нема житла для медиків, з цієї мізерної зарплати він ще оплачує квартиру. Ось сьогодні до мене прийшов молодий лікар, добрий фахівець, який поїхав у Німеччину, вивчивши мову, склав там відповідні іспити, і його вже беруть на роботу. Звісно, що він їде, бо українська зарплата не дозволить прогодувати родину, підвищити свій фаховий рівень.

Нема мотивації — ні в медиків, ні в пацієнтів. Пацієнти вкрай зневажливо почали ставитися до свого здоров’я, а з другого боку, коли були колгоспи, ми не мали проблем із транспортом, щоб організувати профілактичні огляди по селах. Я в медицині пройшов шлях від фельдшера до головного лікаря, ми маємо в Любомлі прекрасну лікарню. У нас палати на одну-дві людини, з усіма зручностями, і гаряча вода в нас цілодобово.

Але якщо так піде, то не буде просто кому лікувати людей. Нема стратегії в розвитку охорони здоров’я. Ми чуємо: «Треба щось робити», але наразі по селах медик сам-на-сам з пацієнтом, і я поки не бачу того, що закон щось змінить. Потрібні великі кошти. Телемедицина — це було б чудово, але чи скрізь у сільській місцевості є банально інтернет? Та нема! Або такий, що постійно з перебоями, тому про телемедицину тут нема що і говорити.Ми дуже розраховували на створення госпітального округу в Любомлі.

Села Шацького району віддалені навіть від Любомля, а що казати про Ковель, у якому такий округ має бути? Влітку наш регіон приймає кілька сотень людей, які відпочивають на наших озерах. Люди — з усього світу. Аварії, хвороби… Всього вистачає. А таке враження, що навіть ці округи робили з огляду не на потреби людей, а зовсім з інших міркувань. Тут і політика, і знайомства.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Оксана Забужко
2.03.2026
Повна стрічка фоток Хаменеї, хоч фейсбук не відкривай. По-моєму, є в цьому щось глибоко неправильне (чи нам того не знати!) - коли згадують убивцю, а не згадують жертв. Назвімо речі своїми іменами: Іран вступив у ...
Максим Лободзінський
26.02.2026
Глянув з дитиною казочку про котика і півника. Здавалося б — проста історія: хитра лисиця краде півника, а котик його рятує. Добро перемагає зло. Крапка. Та є момент, який не дає спокою і дуже зачепив за живе. Котик, ...
Протоієрей Дмитрій Пасічник
25.02.2026
Коли мова йде про піст, найчастіше запитання, яке можна почути це, що можна їсти? Багато хто напевне бачив церковні і не тільки календарі, де розписано в який день дозволяється їсти їжу на олії, коли без олії, а коли ...
Віктор Ягун
23.02.2026
У ніч на 22 лютого у Львові стався класичний диверсійний теракт із застосуванням саморобних вибухових пристроїв. Вибухи пролунали після виклику поліції на повідомлення про нібито проникнення до магазину - тобто йдеться ...
Митрополит Епіфаній
20.02.2026
За кілька днів – Прощена неділя, останній день перед Великим постом і особливий привід для нагадування про цей наш християнський обов‘язок – прощення. Нині, в тяжких умовах війни, вміння прощати, тобто не тримати, ...