<
Марина Єлева

Стан дворів у Нововолинську залежать від того, чи можуть мешканці самоорганізуватись

Цей запис опубліковано більш як рік тому
10:16 | 2.09.2020 / Погляд / , / 1 коментар

Обходячи двори Нововолинська, помітила як багато залежить від того чи можуть люди самоорганізуватись і чи готові покращити своє життя власноруч.

Не знаю чи менталітет винен, чи нав’язування та установки СССР ще живуть та процвітають у головах народу, але на деякі будинки та під’їзди надзвичайно сумно дивитись – берізки на дашках під’їздів, потріскані стіни, розвалені сходи (про пандуси та поручні взагалі мови нема), сліди від води та грибка з даху до підвалу і т.д.

Славнозвісні управляючі компанії (колишні ЖЕКи), як відомо, в нашому місті мало чим допомагають, треба довго чекати своєї черги, ходити і добиватись, часто сваритись, а ремонт нерідко досить ненадовго допомагає. Система, яка давно сформована в Нововолинську, є застійною та мало життєздатною, якщо “сидіти, склавши руки” та вибирати таку собі стабільність болота.

І все таки є вихід із такої складної ситуації – обрання нової влади, активізація дій управляючих компаній, створення ОСББ, ініціативних груп, об’єднання активних мешканців. Все таки усім хочеться жити у комфортних, зручних, гарних будинках, хочеться вийти і помилуватись чудовими дворами – з квітучими клумбами, дитячими майданчиками, зручними лавочками та місцями відпочинку.

Тож, люди активізуйтесь, об’єднуйтесь, прагніть змін та творіть їх своїми руками! Все можливо!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...