<
Руслан Бормовий

Про твоє, їхнє, наше оточення

Цей запис опубліковано більш як рік тому
19:49 | 13.11.2021 / Погляд / / 1 коментар

Десь зо 50 тисяч років тому було просто: без племені ти ніхто. Вигнання – смерть. Їжі поза племені немає. Іншими словами, у ті часи ти мав робити все заради того, щоб тебе визнали своїм.

Це завдання №1. Конформізм, що зашкалює. Якщо про тебе шепочуться, що ти дивний, якийсь мутний – це зловісні дзвіночки. Можливо, тебе виженуть. І ти помреш.

Проблема в тому, що в 21 столітті багато хто живе за цією життєвою парадигмою – і в цьому головна причина їхніх страхів.

А тепер уявляємо: є ти. Ти хочеш розвиватися, ставати кращою версією себе, заробляти гроші, купувати тачки та подорожувати. Похвальне бажання? Але не для твого оточення….

Запостив ти в інстаграм пост: “Хлопці, я вирішив розпочати бізнес”. І тут ті друзі, з якими можливо ви разом прогулювали школу, починають:

«Ахах, ну тепер Ілон Маск є у нашій компанії»

«А коли яхту купиш, даси порибалити?»

«Успішний успіх реалізовуватимеш?»

Що з ними не так? А те, що на твоєму тлі вони різко (у власному баченні) стають невдахами. І це їх ранить майже як фізичний біль. Хлопцям терміново треба овернути тебе назад, до своєї орбіти.

Ви ж одне плем’я з першого класу разом? Тобі теж якось погано всередині себе від того, що ти вибиваєшся і свого колективу. Ти втрачаєш мотивацію та зрештою бізнес не запускаєш.

Припустимо, через рік тобі терміново знадобилось 20к $ на стартовий внесок з іпотеки. Думаєш ті хлопці, які прикалувались над тобою, тобі його дадуть? Типу: “Ой, друже ми ось тоді відмовили тебе від бізнесу, ось тобі “бакси”. Ні, так не працює. Тобі нічого не дадуть. Тоді навіщо ти послухався їх? Ти віддав своє майбутнє на аутсорс їхньому бажанню.

ТВОЄ МАЙБУТНЄ – ТІЛЬКИ ТВОЯ СПРАВА ХХІ століття! Тебе не виженуть із племені. Племен більше немає. Ти можеш робити найдивніші та найнезвичайніші штукенції на світі. З голоду не помреш зрештою.

Можеш почати вести весілля, ходити на бізнес-сніданки, відкривати прокат рожевих самокатів, перетнути пішки планету, зробити щось корисне для пенсіонерів, переїжати в інші країни і т.д.. Чужі думки просто сторонній шум. Раніше від них залежало твоє фізичне виживання, зараз максимум настрій.

Живи як плануєш! Бо це твої плани і твоя реалізація! Головне, щоб ці плани були!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар
  1. Хтось Руслана крепко образив, да?
    А про 50 тисяч років то ти загнув :)
    Може не зря тебе і ображають…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Священник Олексій Філюк
9.04.2026
Щороку перед святами ми поспішаємо на цвинтар, щоб згадати наших рідних і близьких, які вже відійшли у вічність. Несемо на могили свічки, квіти, інколи і цілі кошики зі штучними прикрасами… Бо хочеться зробити щось добре, ...
Валерій Пекар
8.04.2026
Здається, що світ стає все менш безпечним і загалом наближається до грані глобальної війни. Але парадоксальним способом може статися навпаки. Дві великі війни доводять, що сильніша держава не може перемогти й нав’язати ...
Ольга Криштопа
6.04.2026
У школі діти жартують про «втечу від ТЦК» як гру, але для дорослих, які живуть війною, такі слова звучать тривожно. Ветеранка ділиться історією, що оголює: ставлення до війни і військових формується змалку — і діти лише ...
Валерій Костюк
3.04.2026
Сьогодні в магазині почув фразу, яка, чесно, зачепила. Жінка сказала про хвилину мовчання: «Це показуха… це не потрібно… мертвих не повернеш…» І знаєте, я задумався. Так, мертвих не повернеш. Але справа ж не в цьому. ...
Жанна Білоцька
31.03.2026
В одному з коментарів під дописом про толоку на сторінці міського голови натрапила на репліку жінки, яка з іронією запитувала: мовляв, що робитимуть двірники, коли за них інші приберуть — «бухати»? Я їй відповіла. Але ...