Про перші мітинги в місті, «нововолинського Лукашенка» і ще дещо

Як хліб і кусень сала,
я ж гавкаю раз в раз,
щоби вона не спала.
Іван Франко

Про тарифний мітинг у Нововолинську. Мітинг відкрив, як годиться, новий мер Борис Карпусь. Я ж вдивляюсь у обличчя присутніх на мітингу і бачу – більше половини складає молоде покоління виборців, яке народилося або під кінець Радянського Союзу, або уже вже в незалежній Україні. Всі в масках – вимога Кабміну, вимога часу. Мікрофон вільно «перетікає» від одного до іншого учасника мітингу. Всі сходяться на думці, що існуючі тарифи – це не «кінець епохи бідності», а початок цієї епохи.

Мені – 84, як мітингарю 1989, 1990, 1991 – х років і багатьох пізніших років – не могло припинитися таке ні в якому сні. Я не можу не порівняти виборців тих років з нинішніми виборцями. Перший мітинг 24 вересня у Нововолинську пройшов під гаслом «Всю владам – Радам!».

Перші мітингарі – рухівці, упівці, репресовані – вимагали вилучити статтю 6 з Конституції СРСР, УРСР, де було записано, що «керівною і направляючою силою в Радянському Союзі є КПРС». Проводжу паралелі між виборами 1 грудня 1991 р. і виборами 21 квітня 2019 р. Леонід Кравчук – перший Президент – набрав 56 % голосів у першому турі.

Тодішні виборці – а це переважно жінки говорили: «Який же він красивий! Як же за нього не проголосувати». Багато виборців на запитання – чи будуть вони голосувати за Вячеслава Чорновола, відповідали:

• Ні, тому що він зек , каторжанин.
• Ні, тому що у нього дружина є не тої віри, якоїсь «фатофальної». Насправді, дружина була греко-католичкою.
• Ні, тому що він намірений розігнати колгоспи. Компарткомітети діяли, як на промислових підприємствах, так і в колгоспах.
• На виборах 6-го Президента 21 квітня 2019 р. Володимир Зеленський у 2-ому турі набрав 73%.

Нечуваний результат! У суспільстві був запит на нові обличчя в політиці – старі політики накрались, а Зеленський – молодий, красивий, креативний, аналог кіногероя Президента Голобородька. Партійною емблемою партії «Слуги народу» становиться велосипед, на якому їздить Зеленський. По цим же міркуванням забамбулені виборці обирають монобільшість у ВРУ від партії «Слуги народу». А як же голосували по партійним спискам виборці округу? «Слуги народу» – 42 %. Це набагато більше, чим в інших політичних силах. Ігорь Гузь випадає з цих міркувань – він набирає майже 60 %, але він мажоритарник.

Я все це приводжу для того, щоб доказати, що самоусвідомлення українців як, як нації не відбулося. Багато з них не знають, хто такий Вячеслав Чорновіл і Левко Лук’ۥяненко. Ці молоді виборці не усвідомлюють звۥ’язку між високими тарифами і результатами свого вибору.

На останніх виборах Президента я, першорухівець Чорноволівського розливу віддав перевагу Руслану Кошулинському, який балотувався від ВО «Свобода», єдиній політичній силі, яка має свою чітку ідеологію і вивісив його банер на своєму балконі. Поліція склала на мене «Протокол про адміністративне правопорушення». При всій повазі до Андрія Бадзюня, як висуванця від ГО «Свободи», пояснюю чому я підтримав Ігоря Гузя і Бориса Карпуса, хоча агітацію за Карпуса я не проводив, але проводив контрагітацію проти Сапожнікова.

У звۥ’язку з тим, що в невеликих містах, вибори мерів проводилися в один тур, і в зв’язку з тим, що у Сапожнікова були потужні можливості задіяння адмінресурсу, Андрію Бадзюню «нічого не світило».

Яскравим прикладом адмінресурсу є швидкий ремонт символічної могили. За багато років Сапожніков не приймав участі у ході до цієї могили 14 жовтня на День Покрови. Але в минулому 2020 році він згадав, що є такий пам’ۥятник, споруджений у 1992 р. упівцями і рухівцями при міському голові Олегу Жигалюку (Сапожніков був у нього першим заступником) і зробив накінець добротний ремонт могили. Доречно згадати, що ініціатором спорудження символічної могили був Ананій Рябченюк, перший голова політв’ۥязнів і репресованих. І коли в місті під час другої хвилі перейменування вулиць посилюється тиск на владу – у місті повинна бути вулиця Рябченюка і це має бути перейменована – вул. Інтернаціональна! – міський голова разом із своїми двома зкацапленими заступниками дають «добро» на перейменування заболоченої стометрівки в районі хлібозаводу вул. Лазо – на вул. Рябченюка.

Пізніше Марія Миколаївна, дружина А. Рябченюка, скаже: «Краще б цього перейменування не було зовсім». А ще Сапожніков зумів себе оточити комфортними для нього людьми. Перемоги. «Нововолинського Лукашенка» міг тільки Ігор Гузь, народний депутат.

Інших прикладів, що характеризують Сапожнікова, як хамелеона, політичного лицеміра, фарисея, я наводити не буду. Читайте розміщення під час виборів на сайті «Буг» матеріал в розділі «Погляд» матеріал «Ми вб’ємо осиковий кілок в ідеї комунізму». Але повернусь до мітингу.

Бачу, як дві жінки тримають прапор з емблемою «Конституційно-правовий конгрес КПК». Знайомлюсь із головою міського осередку КПК Віталієм Грабовським. Він є також журналістом від цієї організації. Всеукраїнське ГО КПК є добровільним обۥєднанням фізичних осіб і створено для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина. Знаю п. Грабовського давно – він є переконаним Сапожникофобом. Всеукраїнське обۥєднання ГО «КПК» очолює Павло Янцен.

І ще дещо. 06.12.2020 р. в приміщенні КРНРУ троє прихильників А. Бадзюня (я поки не називаю їх прізвищ) сказали, що вони поміняли замок на вхідних дверях, щоб обмежити доступ деяким людям в це приміщення, в тому числі і мені, тому що я зрадник, «сраколиз» і таким чином відлучили мене від частини мого архіву. Хоча перед цим я не один раз обговорював з багатьма, в тому числі і з головою КР НРУ, про майбутнє цього приміщення – заснувати в ньому «Нововолинський центр незалежницьких студій». Це таке «покарання» мене за політичну позицію на виборах мера. Про це в наступному блозі .

А ще на мітингу прозвучала пропозиція від Андрія Бадзюня ввести Володимира Мигаса в склад виконкому. Про це також в наступному блозі.

Зосим Колбун, заступник голови МО ВГО УНР, організації, що зареєстрована в цьому приміщенні у 2010