<
Борис Карпус

Нововолинськ має бути містом можливостей для кожного. Настав час мислити про майбутнє

Цей запис опубліковано більш як рік тому
14:39 | 12.08.2020 / Погляд / коментарі 2

Куди ми йдемо? В якому місті хочемо жити через 5-10 років?

36 років тому Нововолинськ став моїм рідним містом! З того часу багато води спливло… Країна Рад розвалилась, важкий пострадянський економічний синдром, майдани, війна. Однак – хочу не лише озирнутись назад, а й подивитись в майбутнє!

Куди ми йдемо? В якому місті хочемо жити через 5-10 років? Чи залишиться в ньому молодь ? Чи відчуватимуть себе комфортно молоді сім’ї з дітьми ? Чи буде робота в місті? Якою буде ситуація з транспортом, дорогами, освітленням, екологією?

Я люблю наше місто. І хочеться любити Нововолинськ не лише через те, що він мені рідний, а й тому, що це місто можливостей для кожного. Місто в якому буде комфортно молоді, людям середнього віку ну і, звичайно, старшому поколінню.

Адже любов – це повага ! Це не лише гарні слова, а й дії! Коли чиста вода з крану – це любов і повага. Коли рівні дороги – це любов і повага. Коли світло і безпечно на вулицях міста – це любов і повага. Коли не смердить і не чадіє в місті – це теж любов і повага

Переконаний! Настав час мислити про майбутнє Нововолинська, тому що майбутнє вирішується і твориться тут і тепер!

Щоденно ми цеглинка за цеглинкою створюємо образ майбутнього. І від нашої праці залежить яким буде місто через 5-10 років.

Так що, друзі, яким би ви хотіли бачити Нововолинськ через 5-10 років ?

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Бокоч
15.06.2026
Ніч із 14 на 15 червня була тривожною і бентежною. Ворог знову вдарив по Україні, по столиці. Ворог вдарив по Києво-Печерській лаврі. Один "шахед" влучив у Стефанівський приділ - вівтарну частину Успенського собору, а ще ...
Єгор Кравець
13.06.2026
Я особисто дуже вдячний тим полякам, які у 2022 році прихистили українців від війни. Це безцінний вчинок, який неможливо забути. Але польській державі я не бачу резону дякувати. Бо Україна – це порятунок Польщі. І коли ...
Анатолій Анатоліч
12.06.2026
Далі суто моя думка. Я вам її не нав'язую. Я не є експертом в питання життя Булгакова. Орієнтуюсь виключно на доступну інфу і на свої думки. Тож... Не розумію страждань стосовно Бvлгакова. Хочете читати- читайте. Хочете ...
Поль Мішель Манандіз
5.06.2026
А якщо він досі там — значить, хтось і далі залишає ці двері прочиненими, замість того щоб остаточно їх зачинити. Ворог проник не лише до нас. Він проник усюди, використовуючи людські слабкості, марнославство, довіру й ...
Ірина Іванців-Гріга
4.06.2026
Крик душі лікарки у кінці навчального року, яка втомилася лікувати здорові дитячі животи перед контрольними чи після заліків, або роздуми відмінниці-перфекціоністки. ...сьогодні багато говорять про якість освіти, рейтинги ...