<
Борис Карпус

Нововолинськ має бути містом можливостей для кожного. Настав час мислити про майбутнє

Цей запис опубліковано більш як рік тому
14:39 | 12.08.2020 / Погляд / коментарі 2

Куди ми йдемо? В якому місті хочемо жити через 5-10 років?

36 років тому Нововолинськ став моїм рідним містом! З того часу багато води спливло… Країна Рад розвалилась, важкий пострадянський економічний синдром, майдани, війна. Однак – хочу не лише озирнутись назад, а й подивитись в майбутнє!

Куди ми йдемо? В якому місті хочемо жити через 5-10 років? Чи залишиться в ньому молодь ? Чи відчуватимуть себе комфортно молоді сім’ї з дітьми ? Чи буде робота в місті? Якою буде ситуація з транспортом, дорогами, освітленням, екологією?

Я люблю наше місто. І хочеться любити Нововолинськ не лише через те, що він мені рідний, а й тому, що це місто можливостей для кожного. Місто в якому буде комфортно молоді, людям середнього віку ну і, звичайно, старшому поколінню.

Адже любов – це повага ! Це не лише гарні слова, а й дії! Коли чиста вода з крану – це любов і повага. Коли рівні дороги – це любов і повага. Коли світло і безпечно на вулицях міста – це любов і повага. Коли не смердить і не чадіє в місті – це теж любов і повага

Переконаний! Настав час мислити про майбутнє Нововолинська, тому що майбутнє вирішується і твориться тут і тепер!

Щоденно ми цеглинка за цеглинкою створюємо образ майбутнього. І від нашої праці залежить яким буде місто через 5-10 років.

Так що, друзі, яким би ви хотіли бачити Нововолинськ через 5-10 років ?

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...