<
Борис Карпус

Нововолинськ має бути містом можливостей для кожного. Настав час мислити про майбутнє

Цей запис опубліковано більш як рік тому
14:39 | 12.08.2020 / Погляд / коментарі 2

Куди ми йдемо? В якому місті хочемо жити через 5-10 років?

36 років тому Нововолинськ став моїм рідним містом! З того часу багато води спливло… Країна Рад розвалилась, важкий пострадянський економічний синдром, майдани, війна. Однак – хочу не лише озирнутись назад, а й подивитись в майбутнє!

Куди ми йдемо? В якому місті хочемо жити через 5-10 років? Чи залишиться в ньому молодь ? Чи відчуватимуть себе комфортно молоді сім’ї з дітьми ? Чи буде робота в місті? Якою буде ситуація з транспортом, дорогами, освітленням, екологією?

Я люблю наше місто. І хочеться любити Нововолинськ не лише через те, що він мені рідний, а й тому, що це місто можливостей для кожного. Місто в якому буде комфортно молоді, людям середнього віку ну і, звичайно, старшому поколінню.

Адже любов – це повага ! Це не лише гарні слова, а й дії! Коли чиста вода з крану – це любов і повага. Коли рівні дороги – це любов і повага. Коли світло і безпечно на вулицях міста – це любов і повага. Коли не смердить і не чадіє в місті – це теж любов і повага

Переконаний! Настав час мислити про майбутнє Нововолинська, тому що майбутнє вирішується і твориться тут і тепер!

Щоденно ми цеглинка за цеглинкою створюємо образ майбутнього. І від нашої праці залежить яким буде місто через 5-10 років.

Так що, друзі, яким би ви хотіли бачити Нововолинськ через 5-10 років ?

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Митрополит Епіфаній
16.04.2026
Сьогодні - Світлий четвер. Так він іменується у церковній традиції, бо всі дні Великоднього тижня - світлі. Адже вони нагадують про радість та світло, які Христове Воскресіння принесли людству. Однак нинішній ранок для ...
Священник Олексій Філюк
9.04.2026
Щороку перед святами ми поспішаємо на цвинтар, щоб згадати наших рідних і близьких, які вже відійшли у вічність. Несемо на могили свічки, квіти, інколи і цілі кошики зі штучними прикрасами… Бо хочеться зробити щось добре, ...
Валерій Пекар
8.04.2026
Здається, що світ стає все менш безпечним і загалом наближається до грані глобальної війни. Але парадоксальним способом може статися навпаки. Дві великі війни доводять, що сильніша держава не може перемогти й нав’язати ...
Ольга Криштопа
6.04.2026
У школі діти жартують про «втечу від ТЦК» як гру, але для дорослих, які живуть війною, такі слова звучать тривожно. Ветеранка ділиться історією, що оголює: ставлення до війни і військових формується змалку — і діти лише ...
Валерій Костюк
3.04.2026
Сьогодні в магазині почув фразу, яка, чесно, зачепила. Жінка сказала про хвилину мовчання: «Це показуха… це не потрібно… мертвих не повернеш…» І знаєте, я задумався. Так, мертвих не повернеш. Але справа ж не в цьому. ...