<
Зосим Колбун

На пропозицію рухівців виступити на мітингу Сапожніков мовив: «під синьо-жовтим прапором виступати ніколи не буду»

Цей запис опубліковано більш як рік тому
15:11 | 27.08.2020 / Погляд /
14
/ коментарі 2

Мій невиголошений виступ на вшануванні Дня Прапора.

Щороку це дійство відбувалось на 10:00, а тут я не звернув уваги на те, що є зміни в програмі і урочистість цього року на 9:00. Прийшов – а вже завершено.

Разом з тим виступ не був виголошений і тому, що не впевнений, чи не відмовлено мені було би у виступі, як то звично вже робилось…

Шановні присутні і не присутні!
В середині квітня 1989 року двоє сміливців піднімають вперше над трубою котельні “Оснастки” синьо-жовтий прапор.
В цей час на заводі уже було створено Товариство української мови, в майбутньому – “Просвіта”. Міський осередок РУХу на “Оснастці” було створено у липні 1989 року.

А ще в січні 1990 року нинішній міський голова Віктор Борисович Сапожніков – тоді ще перший заступник голови виконкому (керував Киричук) – на пропозицію рухівців виступити на третьому мітингу мовив свою легендарну обіцянку :”Я під синьо-жовтим прапором виступати ніколи не буду!”.

Наприкінці минулого року тяжко захворів ініціатор і організатор підняття прапора над трубою котельні – Михайло Базилицький (до слова – виконавцем підняття був Микола Сорока).

Небайдужі звернулись за допомогою до органу місцевого самоврятування. Нововолинська влада пообіцяла виділити 1000 грн на лікування патріота, але… Ні на лікування, ні на похорон не дали коштів…

І це – ГАНЬБА!

Звертаюся перш за все до вас – до молодого покоління бюджетників, які не знають етапів становлення нашого міста!
Вибори наближаються.

На виборах першого президента України у 1991 році за В’ячеслава Максимовича Чорновола Нововолинськ віддав понад 51,3 % голосів. Мені невідомий інший населений пункт в Україні, який би дав такий результат.

Тож думайте!

Зосим Колбун, заступник голови МО ВГО УНР

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Володимир Бахненко
26.03.2026
Не ТЦК. Їхав додому з мого госпіталя, де працюю з військовими і на житомирській трасі зустрів таку наліпку. Я чув про такі наліпки раніше. Але вчора побачив вперше. Сфотографував. І це мене дуже зачепило. Ми живемо в ...
Аліна Шубська
25.03.2026
Щоразу як пишу про свою тверезість, з'являється пул коментарів, які вже стали традиційними настільки, що їх можна об'єднати в окремі групи. Наприклад: 1. Алкогольна залежність — це вибір, можна ж було просто не пити Ні, ...
Денис Казанський
19.03.2026
Тема закінчення війни в Україні знову відходить на другий план. Після певних надій на якусь домовленість стало ясно, що ніякого припинення вогню в осяжному майбутньому не буде. А коли буде? На мій суб'єктивний погляд, ...
Володимир Демчук
18.03.2026
Маю певні міркування, котрими хочу з вами, читачі, поділитись. Останнім часом все частіше ловлю себе на тривожній думці, що на зустрічі траурних кортежів, які заходять у наше місто зі сторони Володимира (а інколи і зі ...
Ольга Атаманюк
17.03.2026
Останнім часом я все частіше бачу у соцмережах палкі дискусії на тему трапез прямо на кладовищах, де одні люди з серйозним виглядом розповідають про «давні традиції», інші з не менш серйозним виглядом виставляють фото ...