<
Олена Кандиба

На площі Володимира є облаштована громадська вбиральня, але в туалет немає де сходити

Цей запис опубліковано більш як рік тому
18:03 | 28.02.2025 / Погляд / / Коментарі відсутні

На площі Героїв у Володимирі, в приміщенні ПриватБанку, є облаштована громадська вбиральня, але закрита. Натомість сквер, загс, і все, що поруч – з неприємним запахом, бо в туалет реально в центрі міста нема де сходити. І відкривати його наразі не хочуть.

Хочеться матюкатися сильно… Але друзі, потрібна громадська думка, бо часом сила фейсбук сильніша офіційних звернень. Спробую коротко.

На площі Героїв, в приміщенні ПриватБанку, є облаштована громадська вбиральня, але закрита. Натомість сквер, загс, і все, що поруч з неприємним запахом – бо в туалет реально в центрі міста нема де сходити. І відкривати її наразі не хочуть (отримала відповідь на звернення щодо цього). У відповіді вказано, що вона не в комунальній власності, але разом з тим у минулому році на сесію виносили питання щодо її відкриття, тільки хотіли зробити безкоштовною, а це би коштувало міському бюджету 600 тис. грн в рік, тому не погодили. Чому виносили питання на сесію, якщо вона не комунальна? Зі слів власниці приміщення знаю, що вона передала/або ж готова передати те приміщення місту.

Є норми кількості громадських вбиралень – 1 на 5000 населення, тобто у нас має бути їх принаймні 6, і це повністю відповідальність місцевої влади.

Ми, як громада, подали безбар’єрний маршрут на область і вище, а куди ж ті люди на візках будуть їхати тим маршрутом, якщо на ньому не буде туалету, де можна елементарно справити фізіологічну потребу?????

Приміщення нинішнього ПриватБанку продавали з умовою, що власники облаштують там вбиральню, причому доступну.

Чи обов’язково ця вбиральня має бути безкошковною, але закритою, чи таки зробити її платною, але функціонуючою?

Ще можна багато написати про туристичне місто і належну інфраструктуру.

Не на часі???? Є елементарні базові потреби людей в громаді, є люди, яким ми делегували повноваження здійснювати ефективне керівництво ресурсами та функціонуванням громади. Є дрібні питання, але вони про людей. То чи можуть (і мають) ті, кого ми делегували керувати нашою громадою, вирішити таке дрібне питання, але важливе для мешканців громади.

Матеріалом для публікації став пост голови ГО “Берег надії” Олени Кандиби у фейсбуці

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...