<
Іван Пасічник

Ми самі вирішуємо, яке буде наше завтра

Цей запис опубліковано більш як рік тому
19:31 | 19.10.2020 / Погляд /
6
/ Коментарі відсутні

Кожна людина є розпорядником того, що їй дано природою. Хтось реалізовує свій потенціал максимально, а комусь досить простих речей. Хтось хоче рухатись вперед. Комусь комфотніше тиша і спокій.

Ми всі робимо вибір. Рано чи пізно життя ставить нас на одному із тисяч роздоріжжь, де треба зробити кудись крок, коли вже неможливо стояти на місці. Ми самі визначаємо особливості використання наших ресурсів – будь-яких.

Я – лікар-хірург. За особливістю професії часто доводиться виправляти результати різного роду неправильного використання людиною того, що вона має. Як флеболог працюю з судинами . Порою приходить людина на першу консультацію. Даєш поради – можна, не варто, не треба, не бажано, заборонено, потрібно… Сподіваєшся на те, що є здоровий глузд, що пацієнт про себе турбується. А от і ні …

На жаль, дуже часто жінкам значно важливіше годину-дві побути на ультрависоких підборах. На жаль, не готові займатись активно собою, робити самомасаж. Чому? А раптом не станеться! Стається. І порою стається дуже.

Ви ніколи не задумувались, яку суму витрачає людина, яка має шкідливі звички? Прорахувати не так і складно – просто складіть вартість пачки цигарок і кратність купівлі . Сума виходить астрономічна. Цей ресурс можна булор би пустити на щось справді потрібне і важливе. Ми тішимо себе на мить, а потім довго розплачуємось…

Так до чого це все веду?

25 жовтня кожен із нас має можливість вибрати, яким буде життя на наступні 5 років. Кожен із нас може вирішити, що відбуватиметься з Нововолинськом, Павлівкою, Волинню. Хтось обов’язково прийде. А комусь забракне часу. Тому що будуть цікавіші пропозиції. Тому що друзі покличуть на гриби, на дачу чи просто в гості. Тому що не хочеться брати відповідальність, назвімо речі своїми іменами.

Особливо це стосується молоді, яка свідомо віддає в руки старшого покоління своє завтра. Молоді, яка приходить на дільниці, бачить черги, розвертається і йде собі геть.

Я хочу жити і працювати у прогресивному, сучасному, комфортному місті, де можна розвиватись, займатись спортом, ставати фахівцем. Я вірю в Нововолинськ! А ви?

Закликаю кожного скористатись своїм передбаченим законом правом на волевиявлення. Кожен голос має значення. І твій – також.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Сергій Фурса
23.01.2026
Завжди дивує, коли стикаються різні світи. От топ-менеджер Укренерго гине на своєму посту, нехтуючи правилами безпеки і ризикуючи, щоб якомого швидше відновити енергетичну систему. Бо якщо б він і його колеги поводили ...
Олександр Положинський
22.01.2026
Тривожна ніч з обстрілами. Відключення тепла і світла. Пишу приватне повідомлення, в якому аналізую стан мого творчого життя в даний момент. Раптом отримую звістку, що помер мій друг. Друг хворів і готувався до цього ...
Митрополит Епіфаній
21.01.2026
Сьогодні знову переконуємося, що «русскій мір» – це поганська імперія зла. Часто ми, як християни, згадуємо приклад життя і подвиг святих, яких під час гонінь язичники примушували зректися віри в Спасителя. Навіть ті, хто ...
Даша Малахова
15.01.2026
Коли я була студенткою, у далекому 1996 році, я підробляла на різних роботах. У спектрі професій — від go-go танцівниці, посудомийки та оформлювачки вітрин — була одна улюблена. Я працювала в офісі, де видавала бездомним ...
Яна Толмачова
14.01.2026
Зимові морози — найважчий період для дрібних птахів. Холод, сніг і лід забирають не лише сили, а й доступ до їжі. У такі дні одна годівниця може врятувати до 50 птахів щодня. Для нас — жменя зерна. Для них — шанс пережити ...