Може хтось скаже, звідки береться час у чоловіків на постійне ниття і обсирання усіх та усього у соцмережах?

Ще зрозумію жіночу половину. Хтось сидить вдома з дітьми, хтось підпрацьовує дистанційно у тому ж інтернеті, їм нудно і хочеться «пагаваріть», та й жіноча натура ближча до пліток. А як можна пояснити цей синдром у чоловіків?

24х7 виписувати всяху хрєнь. Роздавати усім вказівки та поради, посилати невдоволених їхнею маячнею (чоловіків) на війну, при тому самі не збираються туди йти. Навіть більше, крутять-мутять, щоб відмазатись від повісток. Вони рахують себе експерДами у всьому, але коли пропонуєш прийти і спробувати це зробити, одразу знаходиться тисяча і одна відмовка, або переходять на хамство. Альо!!!! Ви де працюєте? Чи ніде не працюєте? Тоді якого милого ви вважаєте себе мудрішими за інших?

Добре прикидатися волонтером, і продавати при тому амуніцію бійцям, а в інтернеті обсирати інших. Добре активнічати, сидячи вдома, заливати сливку, і посилати молодих хлопців на війну. До речі, про такого одного «активіста» розповім. Сидів у кафе. Оскільки замовлень було багато, довелося чекати трохи. Але порахував себе божком. І став вимагати в офіціантки обслужити його швидше. За неї вступилися молоді хлопці, які сиділи за сусіднім столиком.

Це чудо стало хамити їм і посилати на війну. Однак не на тих натрапив. Бо троє із них якраз проходили реабілітацію після важких поранень, інші – волонтерили. Щоб ви зрозуміли, цим козакам по 23-25 років, а тому чуду біля сорока. Хлопці не хотіли гвалту у закладі, і запропонували вийти поговорити на вулицю. Чудо замовкло і вже спокійно чекало на замовлення, а потім сьорбало свою юшку.

Я не посилатиму таких на війну, як вони це роблять. Для цього є військкомати. Та вони й не підуть. Бо якби мали це зробити, то зробили б. Натомість вважають, що за них мають робити інші, які не вилазять з окопів, які сплять у холодних бліндажах, які знаходяться цілодобово не в інтереті, а під постійними обстрілами і не бачать своїх рідних місяцями, і які не кричать, що у них вимкнули світло чи воду і їм немає чим помитися.

Вони гасять орків і крок за кроком наближають перемогу ціною власного життя. Інші по коліна у болоті ліквідовують порив на водогоні або чистять засрану недобросовісними жильцями каналізацію. Ще одні вдень і вночі працюють над тим, щоб у вас було світло в хаті. У той час, коли інші чешуть яйця під теплою ковдрою і строчать ахінею.

Просто наболіло. Довго вагалася це написати, але наважилась. Можу бути у чомусь не права. Але в одному впевнена: такими чоловіки не повинні бути.

Джерелом для рубрики став допис Жанни Білоцької у фейсбуці