<
Валентин Каленіченко

Моє відрядження в Ковель або Реформа патрульної поліції очима зсередини

Цей запис опубліковано більш як рік тому
10:48 | 10.03.2018 / Погляд / 1 коментар

Місто Ковель – чудове місто на Волині і там за задумом керівництва Національної поліції та Департаменту патрульної поліції прийшов час розпочати роботу патруля. Та от незадача, місцева молодь досить скептично віднеслась до такого пориву керівництва Нацполу і вирішила, що 8 000 гривень на місяць це не та сума, заради якої вони будуть віддавати свої кращі роки службі в патрулі.

Але механізм реформи запущений і от 3.02.2018 року перші патрульні Ковеля урочисто приймають присягу. Але їх не більше десяти. Керівництво, співробітників інших підрозділів та інших патрульних добровільно-примусово відправили сюди працювати з Луцька. Але й цих людей замало, тому було прийнято рішення відправити 40 чоловік з інших міст України, в тому числі 30 патрульних з Києва.

3.03.2018 року я та ще 29 патрульних Києва, виконуючи наказ керівництва Департаменту патрульної поліції, поїхали на ротацію в Ковель строком на один місяць. Нам пообіцяли, що умови проживання будуть хорошими. Але, прибувши на місце проживання, ми були шоковані!!!

Заселили нас в один з корпусів колишнього санаторію, який з початку 90-х років минулого сторіччя стояв закинутий, а зараз перебуває на реконструкції. Сам санаторій декілька років томку був переданий Луцькому військовому ліцею, пара корпусів відреставровані і зараз тут навчаються діти.

Фото, які я додаю, не передають той жах і відсотків на 20. Температура в кімнатах не перевищує +15 градусів, гаряча вода відсутня, в деяких кімнатах відсутні навіть розетки, двері в кімнатах не зачиняються, відсутні замки, в коридорі протяги, про санвузол я взагалі мовчу. І тут ми маємо прожити цілий місяць.

Після багатьох спроб довести проблему до керівництва, нам лише пообіцяли давати гарячу воду з 21-ої до 22-ої години та на пкілька градусів підняти температуру в кімнатах. Як нам повідомили, на наше проживання держава не виділяє кошти і це все, що для нас можуть зробити. Мабуть, для таких, як ми, грошей немає. Телефонний зв’язок тут працює через раз, про інтернет я взагалі мовчу. А сьогодні опалення знову прикрутили. Таким чином нас “мотивують” на результат.

Також нам обіцяли виплатить авансом добові аж по 60 грн за добу, але так і не виплатили. Форму та білизну випрати немає де, помитись немає де, на харчування грошей немає!!!

Так от, в яких умовах ми тут живемо, так і будемо працювати, або взагалі не будемо!!! Мотивуйте нас далі!!! І ще… не забудьте в черговий раз нам нагадати про корупційні ризики!!!

Р.S. Люди повірили в реформу, повірили керівництву, залишили вдома дружин, дітей і поїхали виконувать свої службові обов’язки до чудового міста Ковель, де велика кількість гарних церков!!!

P.P.S. А моя донька свій 6-й День народження зустріне без батька!!!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар
  1. Це таке відношення у Системи на всіх позиціях… Я не дивуюсь… Але порадувала стаття… Чоловік не хоче бути бидлом… Може в нас, як в нації, є майбутнє?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олена Васильєва
23.04.2026
Якщо ви, американці, домовитеся з росією, то для нас це буде значно краще, ніж якщо ви домовитеся з нами, – сказав лукашенко в інтерв'ю Санчесу, американському пропагандисту "русского мира", який у 2025 році запустив свою ...
Митрополит Епіфаній
16.04.2026
Сьогодні - Світлий четвер. Так він іменується у церковній традиції, бо всі дні Великоднього тижня - світлі. Адже вони нагадують про радість та світло, які Христове Воскресіння принесли людству. Однак нинішній ранок для ...
Священник Олексій Філюк
9.04.2026
Щороку перед святами ми поспішаємо на цвинтар, щоб згадати наших рідних і близьких, які вже відійшли у вічність. Несемо на могили свічки, квіти, інколи і цілі кошики зі штучними прикрасами… Бо хочеться зробити щось добре, ...
Валерій Пекар
8.04.2026
Здається, що світ стає все менш безпечним і загалом наближається до грані глобальної війни. Але парадоксальним способом може статися навпаки. Дві великі війни доводять, що сильніша держава не може перемогти й нав’язати ...
Ольга Криштопа
6.04.2026
У школі діти жартують про «втечу від ТЦК» як гру, але для дорослих, які живуть війною, такі слова звучать тривожно. Ветеранка ділиться історією, що оголює: ставлення до війни і військових формується змалку — і діти лише ...