<
Ангеліна Махнюк

Мій майбутній проєкт – про українську літературу, бо вона наразі потрібна суспільству

Цей запис опубліковано більш як рік тому
14:41 | 29.10.2023 / Погляд / /
57
/ Коментарі відсутні

Участь в Акселераторі культурних ідей від Клубу культурних менеджерів взала тому, що це об’єднання таких людей, які мають одну ціль. І, власне, почула стосовно Клубу від своїх колег «по культурі», які сказали: я подаюсь сюди, можливо, тобі це буде цікаво.

Мені стало цікаво і я вирішила спробувати. Для мене написання проєктів – це абсолютно нова сфера і тому все, що було протягом цих днів – це нові відкриття.

Писати проєктні заявки – це структурована справа, треба вчитися, визначати проблематику і завдання. Це потрібно, щоб в майбутньому організовувати культурні проєкти завдяки отриманим грантам.

Щодо ідеї, з якою я йшла на Акселератор. Вона стосується моєї роботи, тобто, бібліотеки. Ідея полягає в створенні літературно-мистецьких зустрічей – такого собі майданчику, де молодь і дорослі можуть презентувати свої власну творчість, зокрема вірші, де будуть профейсійні спікери, культурологи і філологи. Тут можна буде поглибити знання з української літератури і повчитися влучному слову.

Чому народилася така ідея? Мабуть, тому що я живу культурою, моя робота про літературу і це мрія, яку хочеться реалізувати. І я вірю, що вона наразі потрібна українському суспільству.

Триденна школа посиленого проєктного менеджменту «Акселератор культурних ідей» відбулася в рамках проєкту “Клуб культурних менеджерів”, який реалізується Агенцією регіонального розвитку Прибужжя за підтримки Українського культурного фонду.

Учасники йшли на Акселератор з ідеєю і за три дні за допомогою фахівців школи розвивали її в проєктний документ.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Володимир Бахненко
26.03.2026
Не ТЦК. Їхав додому з мого госпіталя, де працюю з військовими і на житомирській трасі зустрів таку наліпку. Я чув про такі наліпки раніше. Але вчора побачив вперше. Сфотографував. І це мене дуже зачепило. Ми живемо в ...
Аліна Шубська
25.03.2026
Щоразу як пишу про свою тверезість, з'являється пул коментарів, які вже стали традиційними настільки, що їх можна об'єднати в окремі групи. Наприклад: 1. Алкогольна залежність — це вибір, можна ж було просто не пити Ні, ...
Денис Казанський
19.03.2026
Тема закінчення війни в Україні знову відходить на другий план. Після певних надій на якусь домовленість стало ясно, що ніякого припинення вогню в осяжному майбутньому не буде. А коли буде? На мій суб'єктивний погляд, ...
Володимир Демчук
18.03.2026
Маю певні міркування, котрими хочу з вами, читачі, поділитись. Останнім часом все частіше ловлю себе на тривожній думці, що на зустрічі траурних кортежів, які заходять у наше місто зі сторони Володимира (а інколи і зі ...
Ольга Атаманюк
17.03.2026
Останнім часом я все частіше бачу у соцмережах палкі дискусії на тему трапез прямо на кладовищах, де одні люди з серйозним виглядом розповідають про «давні традиції», інші з не менш серйозним виглядом виставляють фото ...