Кулінарні срачі в фейсбуці найжорстокіші, часто здається, що пекло відкрилося

Люблю читати кулінарні теми – іноді знаходжу нові свіжі у прямому розумінні, ідеї – наприклад із цим же олів’є – додавати свіжий заморожений горошок. І він потім у салаті розморожується – а сам салат свіжіший.

Скоро Новий рік.

Люди напередодні свята повертаються до витоків, коріння, стародавніх сімейних традицій куховаріння.

Недавно Петро Шегда мав нагоду долучитися до високої традиційної кухні пострадянського простору. Йому пощастило — не став рецептом ділитися, видно досвід ще не пропив.

А от сім’я відомих блогерів із Західної України поділилися в кулінарній групі фамільним рецептом (буквально) – приготуванням тазу салату “Олів’є”.

В принципі, я не побачив у рецепті нічого нового чи екстраординарного.

Звичайно, салат не був “тим самим” – з рябчиками, перепілками, фазанами, раковими шийками, індичою грудиною, та трюфелями.

Натомість були – картопля, морква, яйця, солоні огірки, варена ковбаса, зелений горошок, майонез та (бонусом) відварене куряче філе.

Звичайний кулінарний допис очікувано відчинив ворота Пекла.

Перші коментуючі обурилися відсутністю в салаті цибулі.

Вони завжди роблять, чому в авторів інакше?

Другим відразу перцю забракло. Всякого.

Їм відразу заперечили, що з цибулею швидше скисне, а без допомоги родичів, друзів, сусідів та інших доброзичливців, вм’яти швидким темпом тазик салату виглядає дуже проблематично.

А замість перцю на ринку биту цеглу продають.

Далі – більше.

Чому в салаті є морква?

Чому немає яблучка?

Чому порізали і ковбасу та м’ясо?

Нащо солоний огірок, якщо можна свіжий?

Одна жінка дуже обурювалася, що поклали зелений горошок.

Вона – не любить горошок. Натомість любить кукурудзу.

А ще сухарики.

Хтось прийшов розповісти, що майонез шкідливий, запропонувавши його замінити чи то грецьким йогуртом, чи то айраном чи ряженкою.

З кожною секундою напруга наростала. Люди махали шашками та закликали до геноциду інакодумців.

Кожен знав справжній автентичний рецепт і не збирався слухати маячні рецепти візаві.

Рецепт авторів посту давно був розгромлений в пух і порох, на руїнах охаяного “Олів’є” нагромаджувалася абсурдно-сюрреалістична конструкція колективного щось..

І тут, немов грім серед ясного неба, в абсолютно україномовному просторі людина з ніком написаною латиницею заявив:

“А у нас олів’є називають російським салатом!”

Несподівано все зупинилося, здавилося, завмер сам час.

Виявилося, що до цього моменту дискусія велася в пастельно-рожевих тонах, треш тільки почався…

А потім хтось сказав, що пепсі смачніші за коку.

Взагалі я помітив, що кулінарні сайти найбільш кровожерливі і нещадні.

Якось читав про холодець.

І щось мене смикнуло (точно не без дуже нечистої сили не обійшлося, тому що я не вважаю себе супер-кулінаром, тому більше читаю) написати що люблю щоб холодець можна було ножем різати, а так як готую його нерідко, це досить повсякденне блюдо, а потрібний набір м’яса не завжди є, то іноді додаю желатин.

Шо там почалося! Мені відповідали тиждень, ФБ все дзинькав і дзинькав, повідомляючи про відповіді…

Іноді я навіть читав, зі сміхом, хоча смішного там було мало.

Потім набридло і я вийшов і здається заблокував ту групу.

Але урок засвоїв – у кулінарних групах тільки читати, бо ну їх нафіг тих бабів.

Одна, пам’ятаю, заявила:

— Та Ви що? Це ж іранський салат. У кожному іранському ресторані в Канаді в меню є Persian salad Olivieh

В Естонії влада взагалі заборонила готувати цей салат під страхом штрафу 500€. Немає салату, немає проблем!

Є чудова розповідь від Сашка Г.

“Запам’ятайте!

Що б Ви не написали, завжди знайдеться хтось, хто переверне твій текст раком.

Наприклад, напишете:

“Жив-був у бабусі сіренький козлик”.

Вася Пупкін відразу:

– Бабуся по ходу зоофілка?

Машаня Прекрасна:

– Правильно, всі мужики козли!

Дмитро Вассерман:

— Ваш текст мав звучати інакше: “Бабуся тримала козлика в хліві. Інакше виходить неоднозначно”

Марійка:

– Ви збоченець!

Василь Михайлович:

— Вас що, бабусі збуджують? Нічого святого! Руки геть від людей похилого віку!

Валентина Василівна:

— А чому слово “жив” у минулому часі? Що сталося з козликом? Куди дивиться Green Peace?!

Іван Кукухін:

— Доки сірі козлики будуть ґвалтувати наших білих бабусь?!!

Емілія Прищ:

– Прокляті м’ясоїди!

Борис Дупкін:

— Взагалі-то згідно з історичними дослідженнями, козлик був руденький. Автор неуч.

Олег Валетов:

— Старозавітне “жил-был” говорить про те, що автор закостенілий ретроград, йому не знайома сучасна, динамічна українська мова.

Яков Мойшович:

— А куди, власне, подівся дідусь тої бабусі? Отруїла, гадюка?!?

Олена Яйценосна:

– Клятi моцкаLi вже з тваринами живуть!

І, нарешті, обов’язково знайдеться хтось, хто спитає, а хто така бабуся.

Ви шліть всіх нахрен. Просто шліть. Або нічого не пишіть.”

© Автор невідомий

Раптом комусь цікаво буде, додам.

З мільйона того, що радили, сподобалися три речі:

— Додати сік мандарину у майонез для заправки.

— Замінити картоплю тертим сиром.

— Впасти на хвіст сусідці.

Але з сиром це вже відразу звичайно не в повній мірі олів’є, хоч і смачно. Пробував.

А ось сік мандарину просто додає приємної нотки. Сподобалося.

А от з сусідками проблема:

— Впасти на хвіст можна, звичайно. Але жодна з них не готує краще від мене.

І нафіга мені такий баян?

Тазик олів’є чесно скомуніздив від Петра Шегди. Не буквально. Тільки фото, бо Петро жлоб. Ні сам в гості не йде, ні мене не зве…

Матеріалом для публікації став пост Івана Гергардта у фейсбуці.