<
Руслана Порицька

Хотілося, щоб люди, які є культурними менеджерами або хочуть ними стати, розуміли кілька речей

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:36 | 15.09.2023 / Погляд / /
68
/ Коментарі відсутні

Ці речі, ніби, абстрактні, але, водночас, дуже важливі.

По-перше: щоб будувати команду, потрібно на ціннісному рівні шукати “своїх людей” і тоді дуже чітко вибудовується план дій.

По-друге: дуже важливо розбудовувати спільноту. Не варто обмежуватися тільки своїм колективом, яка б це організація не була, чи проєкт. Спільнота – це поняття набагато ширше і треба аналізувати, кого ще можна “втягнути” (в доброму значенні) в ось цей проєкт.

Громада, де реалізується проєкт, має бути активною та взаємодіяти з командою проєкту. Якщо це так і є, то проєкт буде успішним. Це стосується також бізнесу. У нього не можна вимагати підтримки – у жодному випадку. Проте в активній громаді є зацікавлений бізнес, який розуміє цінність розвитку культури. Тоді бізнес – це також учасники вашої спільноти, які підтримують проєкт і можуть долучитися до розвитку і масштабування спільноти.

По-третє: важливо брати на себе відповідальність. Працівники культури звикли, що відповідальність – це щось таке, що на нас “навішують”, а не ми самі беремо. Так не має бути. Культура і мистецтво – це й про індустрії і про браття на себе відповідальності за проєкти повного циклу. Від організації команди – до пошуку ресурсів. Для того, щоб команда могла виконувати поставлені задачі і цілі, формулювати ці цілі, зрештою.

“Гармидер” та “Культурне укриття” – це приклади функціонування під час пандемії та війни культурних просторів, які працюють на самоокупності. Це історія про відповідальність і про лідерство. Команда має аналізувати і розуміти, хто цей лідер, наскільки він чесний та відкритий з командою, чи це просто керівник, який роздає завдання, чи справді лідер. Від цього залежить успіх проєкту.

Щодо театральних проєктів: один з найвизначніших режисерів світу Пітер Брук казав, що якщо є двоє людей і стілець, то вже можна робити театр. Загалом, щоб робити театральний проєкт, треба бути чесним, а також не обмежуватися рамками. Сучасний театр не має меж. Це може бути історія про те, як ми вийдемо на вулицю, сядемо на зупинку та будемо дивитися на автомобілі, що проїжджають повз. Це теж буде театр. Треба розширювати свої уявлення про сучасний театр, бо він не має меж, а отже, є вільне поле для творчості.

Проєкт “Клуб культурних менеджерів” реалізується Агенцією регіонального розвитку Прибужжя за підтримки Українського культурного фонду.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Володимир Бахненко
26.03.2026
Не ТЦК. Їхав додому з мого госпіталя, де працюю з військовими і на житомирській трасі зустрів таку наліпку. Я чув про такі наліпки раніше. Але вчора побачив вперше. Сфотографував. І це мене дуже зачепило. Ми живемо в ...
Аліна Шубська
25.03.2026
Щоразу як пишу про свою тверезість, з'являється пул коментарів, які вже стали традиційними настільки, що їх можна об'єднати в окремі групи. Наприклад: 1. Алкогольна залежність — це вибір, можна ж було просто не пити Ні, ...
Денис Казанський
19.03.2026
Тема закінчення війни в Україні знову відходить на другий план. Після певних надій на якусь домовленість стало ясно, що ніякого припинення вогню в осяжному майбутньому не буде. А коли буде? На мій суб'єктивний погляд, ...
Володимир Демчук
18.03.2026
Маю певні міркування, котрими хочу з вами, читачі, поділитись. Останнім часом все частіше ловлю себе на тривожній думці, що на зустрічі траурних кортежів, які заходять у наше місто зі сторони Володимира (а інколи і зі ...
Ольга Атаманюк
17.03.2026
Останнім часом я все частіше бачу у соцмережах палкі дискусії на тему трапез прямо на кладовищах, де одні люди з серйозним виглядом розповідають про «давні традиції», інші з не менш серйозним виглядом виставляють фото ...