Енергетики вбивають наших хлопців
Енергетики вбивають наших хлопцівНе уламок. Не постріл. А банка, яку дали «на підбадьорення». Сьогодні до мене прийшов наш хлопець із передової. 40 років. Його відправили з гарячої точки на 2 тижні — щоб підлікувався, обстежився, відновився. Але навіть у мирній кімнаті — в руці все одно банка енергетика. Як граната з затримкою.
У нього болі в серці, тиск скаче, серце зношене. На кардіограмі — перевантаження, на УЗД — зміни.
І вже — цукор 6.0. Це не «ще норма». Це вже на старті діабету.
І я питаю:
— Скільки енергетиків за тиждень?
— Та постійно. Один за одним. Усі п’ють. І ще волонтери привозять…
Ви чуєте? Це не допомога. Це — повільне самоспалення. Це не заряд. Це зліт — і стрімке падіння. Це не турбота. Це — вбивство серця і підшлункової.
Але я розумію… Я знаю, що напишете в коментарях: «А як інакше? Ми без сну, без сил. Хоч щось мусить тримати…»
Так. Бо це не просто втома — це виживання. І хочеться тримати очі відкритими. Хочеться залишитись на посту. Живим.
Але енергетик — не життя. Це борг у власного тіла. Організм бере у себе останнє — і не встигає повертати.
- Падає тиск.
- Злітає пульс.
- Зношується серце.
- Збивається цукор.
- Із «бадьорості» — ти опиняєшся в медпункті. Якщо встигнеш.
То що реально може тримати?
- Вода + електроліти (без цукру) — мозок прокидається, тіло дихає
- Раціон з білком — горіхи, яйця, пастила — стабільна енергія, не «гойдалка»
- Кава або таблетка кофеїну — менше шкоди, ніж хімічний коктейль
- Коротке фізичне навантаження — 20 присідань краще, ніж 200 мл цукрового спалаху
Волонтерам — не тягніть хлопцям цукрову отруту. Вони і так на межі. Хлопцям — бережіть себе. Ти потрібен не «на драйві». Ти потрібен живим. Справжнім. Цілим.
Пошир цей текст. Поговори з побратимом.
Це дрібниця, яка може врятувати серце. І життя.
Джерелом для публікації став пост лікаря кардіолога-ендокринолога Лисянського Руслана у фейсбуці.
