<
Богдан Пташник

Дуже пощастило «конченим комбригам і комбатам» Запорозької Січі, що тоді не існувало фейсбуку

Цей запис опубліковано більш як рік тому
22:02 | 16.12.2024 / Погляд / / коментарі 2

Дуже пощастило «конченим комбригам і комбатам» Запорозької Січі, що тоді не існувало фейсбуку. Інакше б і Конашевича, і Наливайка, і всіх Хмельницьких, і інших відомих полководців – горді нащадки козацького роду розіпнули, обплювали і захейтили б. Бо ці «дєятєлі» направо і наліво розстрілювали алкашню і наркотів.

І ще й прив’язували до стовпів і змушували о/с херечити палками до смерті за такі невинні “шалості”, як крадіжка, недбале несення служби і тд тп.

Що розкудахкались? “Бідні хлопчики”. “Знущання з військових”… стоп. А вони точно заслужили на право називатись воїнами ЗСУ? Чи українське суспільство як сцикуха-малолітка судить виключно “по одьожці”? Раз в формі – апріорі супермен, морально чистий патріот і тд?

А що вам не так? Всі ці великі воїни першим ділом кричать що вони вАюют а не служать, статут їм – совок. Але коли його обриганого тичуть мордою в обісцяні штани – то різко згадує і про статут і права і обов’язки . Нєєє, все по чесному. Ти ж сам цього хотів, аватар героїчний.

… Ви хоч розумієте що таке аватар на позиціях? Та хрен з ними з позиціями. На разполазі. Де особиста зброя, боєприпаси і тд на руках?

… на бойових? Кончена мразь, яку боїшся більше ніж козломордого. Якій нічого не можна довірити і яку треба постійно контролювати?

Нагадаємо, 16-го грудня журналісти заявили, що керівництво 211 понтонно-мостової бригади Сил підтримки ЗСУ знущалося із солдатів — з них вимагали гроші, вдавалися до побиття, погрожували кинути «на м’ясо». Один з бійців розповів, що його прив’язували до дерев’яного хреста і фізично знущалися.

Матеріалом для публікації став пост ветерана війни Богдана Пташника у фейсбуці.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...