Біля магазинів не усі виявляються чесними і взагалі – волонтерами
Останнім часом зросла кількість волонтерів біля магазинів. Зі скриньками стоять чи не біля кожного супермаркету і збирають кошти на лікування хворих дітей. Однак не усі виявляються чесними і взагалі – волонтерами.
У соцмережах неодноразово викладали ролики про таких “благодійників”, котрі не мають жодного відношення до благодійних фондів. Хоча, як вдалося дізнатися з неофіційних джерел, волонтерський БІЗНЕС досить впевнено процвітає на теренах України. І не здивуюся, коли у нього є покровителі у силових структурах. Зареєструвавши благодійну організацію в одному місті, її працівники працюють у багатьох інших. За її рахунок винаймається квартира і, (ну мусять люди за щось жити), беруться відсотки з коштів. Один волонтер,як вдалося дізнатися, коли його затримали поліціянти, зізнався, що має щоденно 200 гривень. І звичайно сама організація теж має свої відсотки. Проконтролювати, скільки заробляють – ніхто не береться. От і стоять хлопці та дівчата зі скриньками. Та Бог з ними, якщо вони все ж допомагають тим людям, на потреби яких збирають.
Сьогодні я не втрималась і причепилась до волонтера, що стояв біля “Вопаку”, що на вулиці Ковельській, і просив на лікування Іванку Нестеренко. Розпитавши про дитину, поцікавилась, звідки сам благодійник? Виявилось, з Черкаської області. Тут знаходиться від благодійної організації, яка й винаймає квартиру йому. Фотографуватись не хотів, весь час відвертався, документи з реквізитами фонду показував швидко, але адресу я встигла записати. Хоча, звісно, що ніхто не поїде перевіряти її. Я заздзвонила до нашого головного муніципала Андрія Книша, і за якихось двадцять хвилин, він повідомив, що все ок, лише жилетки не вистачає благодійнику. Ну то добре.
Але я записала номер мами хлопчика і зідзвонилась із нею. А вже за пару годин була у неї вдома. Розповідь про цю, на перший погляд тендітну, але сильну жінку, яка не опустила рук, і зробила неймовірне для своєї дитини, напишу завтра. Та хочу додати і підтвердити, що семирічний хлопчик, якому збирають кошти, реально потребує допомоги. І вона, зі слів мами Надії, надходить від цієї організації. Хоча її не вистачає на доровартісну реабілітацію. Але навіть ті гроші є суттєвою підтримкою для родини з трьома дітьми, де працює один батько. Коротко про ситуацію: лікарі майже відмахнулись від Іванка після його народження, поставивши страшний діагноз, який відбирав надію на одужання. Та мама не здалася, і попри вирок медиків, довела, що коли захочеш, можна все. А ще згуртували біля себе жінок, які мають таких самих діток. І тепер разом ставлять їх на ноги. Сьогодні Іванко, який не мав би розмовляти і рухатись,читає вірші, ділиться враженнями та сидить, а нещодавно… став на лижі, хоча самостійно ще не може ходити.
Та мама Надія вірить, що її дитя житиме повноцінним життям. Для тих, хто хоче і має бажання допомогти в одужанні цьому янголятку, пишу номер картки мами Надії Миколаївни Нестеренко: Ощадбанк 5167490070626966.
