Архіви відкривають нові сторінки історії Волинського Прибужжя

Сьогодні завдяки архівній спадщині Державного архіву Житомирської області вдалося уточнити безліч історичних нюансів з історії Волинського Прибужжя. Всі нюанси зійшлися на одній історичні постаті – генерал-лейтенанті Леванідові Андрію Яковичу (1747-1802 рр.), який був Харківським генерал-губернатором, в також доклав значних зусиль у ліквідації Речі Посполитої та придушенні повстання Т.Костюшко у Польщі (1794 р.).

За таку “віддану” службу у 1796 р. він отримав від російської імператриці Катерини ІІ у “вічне володіння” села Дорогиничі (на яких зведено місто Нововолинськ), П’ятидні, Микуличі, Купичів та інші. Після смерті Андрія Леванідова села перейшли у власність до двоюрідного брата майора Олександра Леванідова та його дружини Дарії. Малоймовірно, але є твердження, що Дарія Леванідова була фавориткою (коханкою) російського імператора Олександра І. Цей факт нині перевіряється. Попри усе родина Леванідових власними коштами звели кам’яні церкви у Микуличах (тепер П’ятидні), Купичеві та дерев’яний храм у Дорогиничах (село неподалік Локач).

Село Тишковичі також у 1796 р. генерал-лейтенант Леванідов отримав від Катерини ІІ. Згодом після його смерті у 1802 р. село придбали Черняки. Попереднє твердження, яке публікувалося в Інтернеті, щодо подарування села Тишковичі на початку ХVІІІ ст. гетьманом Іваном Скоропадським родині Чернякам не відповідає дійсності.

Такі факти підтверджують нам, наскільки тісно взаємопов’язаний наш рідний край із історичними подіями і постатями європейської історії.

Матеріалом для публікації став пост Юрія Велінця у фейсбуці.